четвер, 28 квітня 2016 р.

Віртуоз пензля і слова

До 75-річчя художника Василя Лопати

Василь Лопата. Автопортрет
Василь Іванович Лопата – талановитий художник, графік, відомий ілюстратор творів української класичної та сучасної літератури, автор макетів української гривні, письменник. У його творчому доробку українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопати — 700 графічних і малярських робіт, 25 персональних виставок, більше 65 проілюстрованих видань, оформлення вітчизняної гривні, дипломатичного й українського паспортів.  А ще ним написані та проілюстровані цікаві книжки: «Надії й розчарування, або Метаморфози гривні» (2000), автобіографічні повісті «Десь на дні мого серця» (2001), «Дорогу свою покажи мені, Господи» (2005), «Кажу, як на сповіді» (2011).
Василь Іванович Лопата — заслужений художник України, лауреат Державної (тепер Національної) премії імені Тараса Шевченка (1993), лауреат Міжнародної премії з екслібрису (Англія), Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2008) та має багато інших мистецьких відзнак.
28 квітня йому виповнюється 75 років.
Василь Лопата народився в селі Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині. І відколи себе пам’ятав, весь час малював: коли пас козу, бавився із підлітками на березі річки чи під лісом, на теплій черені печі або за партою у школі. Не було чистого паперу — малював на газетах. Не мав олівців і фарб — малював на піску паличкою, чи на стіні вуглиною…
Семикласником Василь почув, що існують художні школи. Але жили бідно, батько загинув на війні, і родич відвіз хлопця до зоотехнічного технікуму, щоб вивчився і зміг заробляти собі на кусок хліба.
В технікумі, як і в школі, Василь вчився на «відмінно». Але випускник із червоним дипломом зовсім не хотів бути зоотехніком.  Збагнувши, що це не його, подав документи до Київського училища прикладного мистецтва. Потім була служба в амії, навчання в Київському художньому інституті (майстерня професора Василя Касіяна), улюблена робота...
Молодому художнику щоразу треба доводити свою професійну спроможність, і поступово він завойовує право на більш складні та відповідальні замовлення.
У видавництві «Веселка» В. Лопата з власної ініціативи, не розраховуючи на відповідний гонорар, виконав 16 ксилографій до роману В. Шевчука «Побратими» (1971). Цю роботу було не тільки одностайно схвалено, але й удостоєно Диплома ІІ ступеня на Республіканському та III ступеня на Всесоюзному конкурсі мистецтва книги, а також передруковано в Мельбурні (Австралія) й використано для настінного календаря в Канаді.
У цьому ж 1971 році В. Лопату було прийнято в члени Спілки художників України.
Більше року (1973) було віддано єдиній в українській графіці серії кольорових (у 8–9 дощок!) ліногравюр «Українські народні думи». Добре «прозвучали» й ілюстрації до «Каменярів» І. Франка (1975). Олесь Гончар був дуже задоволений ілюстраціями до його «Прапороносців» (1973) і «Таврії» (1978), виконаними В. Лопатою. Високу оцінку та республіканський і всесоюзний дипломи здобула поетична серія кольорових ліноритів до українських балад (1981).
П'ять років (1987–1992) присвятив художник ілюструванню великої книги українського народу «Кобзаря» Т. Шевченка. За цю роботу В. Лопата був удостоєний звання лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка.
Віхою у творчому доробку художника стала серія «Слово о полку Ігоревім», відзначена Дипломом Академії мистецтв СРСР і придбана кількома музеями України та Росії. «Лопата пішов своєрідним шляхом, що глибинно і містко відтворює ідею, стиль, природну тканину «Слова». — зазначав академік Г.Якутович, — Він намагався (дуже вдало!) поєднати сюжет із символіко-метафоричним рядом. Система образів, тональність, міфологічність якнайкраще відтворюють дух поеми… вражають своєю монументальністю, значущістю. І зовсім не розмір сприяє тому, а саме гармонійне, переконливе, майстерне поєднання ідеї, задуму і засобів вираження…».
Василю Лопаті випала велика честь і радість працювати над художнім образом української гривні, вперше запровадженої у нашій незалежній країні (1991). Художник невтомно шукав, перероблюючи десятки варіантів портретів, пейзажі, орнаменти, а коли остаточні було затверджено і виконано, здійснював авторський нагляд за гравіруванням на канадській фірмі Canadian Bank Note Company.
Василь Лопата багато подорожував, у деякі країни кілька разів: Польща, Югославія, Індія, Італія, Франція, Канада, США, Іспанія. Ці поїздки не просто задовольняли його туристські інтереси, але й впливали на особисте і творче життя. Найбільше позначилися на подальшій долі поїздки до Італії, результатом яких стало прийняття хрещення його дружиною у віці 47 років, обряду вінчання після 25 років подружнього життя, три незабутні зустрічі з Папою Іоанном Павлом ІІ, чий портрет Василь Лопата виконав і особисто доручив Святішому отцю.
У цей період формується новий світогляд, у творчості з'являються нові теми: портрети (33) Київських і Галицьких митрополитів, серії «Українські святі» (1993), «Хресний шлях України» (1993), «До життя і воскресіння» (1993), в живописі: «Благовіщення» (1998), «Таємна вечеря» (1998), «Моління про чашу» (1999), «Зречення Петра» (2001).
Двічі звертався художник до творчості М. Гоголя. Ілюстровані ним «Страшна помста» (1993–1994) і «Тарас Бульба» витримали два видання, а митець був нагороджений літературно-мистецькою премією імені Лесі Українки (2008).
Василь Лопата. Ілюстрація до "Тараса Бульби"
Станкова серія чорно-білих ліноритів «Маруся Чурай» була виконана у 2000–2001 роках.
У 2001 році Василь Лопата удостоєний звання Народного художника України.
У 1994 році через хворобу Василь Лопата переїхав до США. Це не була еміграція, він був і лишається громадянином України. Та це не позбавляло від нестерпної туги за Україною. Розради митець шукає в роботі, пише велику кількість українських пейзажів, рисує портрети П. Мовчана, I. Зайця, Л. Талалая. В. Ар'єва, В. Чорновола, С. Фіцича та ін.
А ще перебування за кордоном спричинило спонтанний потяг до письменства. Василеві Лопаті й раніше доводилось писати. У його творчому доробку — стаття в книзі «Господь — сила народу Свого» (Львів, 1996), книга про роботу над створенням української гривні «Надії та сподівання або метаморфози гривні» (Київ, «Дніпро», 2000), статті про колег, друзів: М. Дерегуса, Г. Якутовича, М. Стороженка, M. Кочубея та ін. Але на чужині стало потребою повернутись хоча б уявно в рідне середовище, осмислити своє життя, свої витоки. Так виникла автобіографічна трилогія «Десь на дні мого серця» (Київ, «Дніпро», 2001), «Дорогу Свою покажи мені, Господи» (Київ, «Анна-Т», 2005) і «Кажу, як на сповіді» (Київ, «Мистецтво», 2011). Усі книги проілюстровані вишуканими рисунками автора.
У 2006-му В. Лопату прийнято до Національної спілки письменників України, а в 2007-му він здобув літературну премію імені Олеся Гончара за книгу «Дорогу Свою покажи мені, Господи».
Нині твори Василя Лопати зберігаються у Національному художньому музеї в Києві, художніх музеях Чернігова , Полтави , Дніпропетровська , Сум, а також в Українському музеї в Нью- Йорку, у бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, музеї при Українському католицькому університеті в Римі, музеях Російської Федерації (Третяковській галереї в Москві , Будинку – музеї О.Пушкіна в Санкт-Петербурзі, в галереях Єкатеринбурга, Магнітогорська), у приватних збірках Італії , Великобританії, Канади , Швейцарії.
Василя Лопату називають одним із найяскравіших художників образотворчого мистецтва , а його твори – це безцінний доробок України. Видатний майстер, неперевершений оповідач , батько української гривні – це все Василь Іванович Лопата.


субота, 23 квітня 2016 р.

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права

                                Книга - це джерело освіти, знання 
                                і якщо збагачення, то збагачення 
                                культурного і душевного.
                                                                    М. Рильський

23 квітня – знакова дата для світової літератури. Цього дня народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Григорій Тютюнник... Також 23 квітня святкують День книги у Каталонії, де за традицією у цей день дарують троянду за кожну куплену книжку. 
Беручи до уваги ці факти,  Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році,  заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року.  
Це свято - данина поваги до книг та авторів. Його головна мета свята – привернути увагу до книги як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі.
Сьогодні Всесвітній день книги святкують у 190 країнах світу. Цього дня купують, дарують, читають книжки. У бібліотеках та книгарнях  проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання, розпродаж книг тощо. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин. А у деяких країнах з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і роздають його безкоштовно.
Кожного року за ініціативою ЮНЕСКО обирається Всесвітня столиця книги. Такими вже були Мадрид, Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Турин, Богота, Амстердам, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван, Бангкок, Порт-Харкорт та Інчхон. У Всесвітньою столицею книги ЮНЕСКО став польський Вроцлав «у зв’язку з високою якістю і великою різноманітністю, якими відрізняється його програма», а також «на знак особливої уваги, яка приділяється участі широких мас, а також сприянню видавничим, книготорговельним галузям
В Україні вже п’ятий рік поспіль літератори відзначають цей день, проїжджаючи в екіпажах автомобілів із прапорами вулицями столиці.
Цього року до автопробігу долучаються такі письменники та поети: Брати Капранови, Максим Кідрук, Сергій Пантюк, Ксенія Ковальська, Антон Кушнір, Анатолій Дністровий, Олег Коцарев, Світлана Поваляєва, Артем Полежака та інші.
Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.
Щиро вітаємо всіх шанувальників книги, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права!

середа, 20 квітня 2016 р.

Запрошуємо на День інформації

22 квітня 2016 р. з 10.00 по 18.00 у читальній залі бібліотеки ТДМУ (вул. Січових Стрільців, 8 ) відбудеться День інформації.
Для перегляду будуть представлені такі періодичні видання:
1. Advances in clinical and experimental medicine. – 2016. – № 1
2. Dental and medical problems. – 2016. – № 1
3. Medicine review. – 2016. – № 1
4. Pharma magazine. – 2016. – № 3
5. Pielegniarstwo i zdrowie publiczne. – 2015. – № 4
6. Therapia. Український медичний вісник. – 2016. – № 2,3
7. Актуальная инфектология. – 2016. – № 1
8. Аптечный аудит. – 2016. – № 5,6
9. Вісник Національної академії наук України. – 2016. – № 3
10. Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2015. – № 4
11. Дивослово. – 2016. – № 3
12. Діагностичні алгоритми в неврології. – 2016. – № 2
13. Збірн.нормативно-директ. докум. з охорони здоров’я. – 2016. – № 3
14. Здоровье женщины. – 2016. – № 1
15. Здоровье ребенка. – 2016. – № 1
16. Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. – 2016. – № 1
17. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2016. – № 1
18. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2016. – № 1
19. Клінічна хірургія. – 2016. – № 1, 2
20. Клітинна та органна трансплантологія. – 2015. – № 2
21. Лікарська справа. – 2015. – № 5-6
22. Ліки України. – 2016. – № 1-2
23. Львівський медичний часопис. – 2015. – № 4
24. Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. – 2015. – № 3-4
25. Междунар. журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. – 2015. – № 2-3
26. НейроNews. – 2016. – № 2
27. Освіта України. – 2016. – № 3
28. Почки. Нирки. – 2016. – № 1
29. Рецепты аптечных продаж. – 2016. – № 3,
30. Ринологія. – 2015. – № 2
31. Современная педиатрия. – 2016. – № 1
32. Современная фармация. – 2016. – № 2
33. Стоматологічна наука і практика. – 2016. – № 1
34. Сучасна гастроентерологія. – 2016. – № 1
35. Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. – 2016. – № 1
36. Укр. журнал нефрології та діалізу. – 2016. – № 1
37. Укр. медичний часопис. – 2016. – № 1
38. Укр. пульмонологічний журнал. – 2016. – № 1
39. Укр. ревматологічний журнал. – 2016. – № 1
40. Фармацевт практик. – 2016. – № 2, 3
41. Хірургія України. – 2015. – № 3, 4
42. Хірургія України. – 2016. – № 1

вівторок, 12 квітня 2016 р.

П’ятиріччя науково-краєзнавчого гуртка «Терполяни» відсвяткували у бібліотеці


11 квітня 2016 року в бібліотеці Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського урочисто відсвяткував п’ятиріччя своєї діяльності науково-краєзнавчий гурток «Терполяни». У святкуванні  взяли участь декани факультетів ТДМУ, викладачі, представники міської влади та обласної організації Національної спілки письменників України, а також народний депутат Михайло Головко і депутат обласної ради Богдан Бутковський.
Присутніх привітав керівник гуртка, доцент кафедри філософії та суспільних наук Леонід Кравчук. Він розповів про творчий доробок «Терполян». Упродовж цього часу опубліковано п’ять книг, написаних студентами. Видання «Історія роду – історія краю» Ігоря Оренчука стало першою ластівкою у діяльності гуртка. Далі були збірки віршів «Жасмин», «Калина», до яких увійшли поетичні напрацювання талановитих студентів нашого університету. Цього року «Терполяни» зреалізували новий проект –збірку «Явір».

пʼятниця, 1 квітня 2016 р.

Культурологічний календар

квітень
Анатолій Шиян
1 - День сміху
5 - 110 років від дня народження Анатолія Івановича Шияна (1906–1989), українського письменника
7 - Благовіщення Пресвятої Богородиці
Всесвітній день здоров’я
140 років від дня народження Іларіона Семеновича Свєнціцького (І. Святицький) (1876–1956), українського філолога, музеєзнавця, мистецтвознавця, книгознавця
Іларіон Свєнціцький
90 років від дня народження Івана Васильовича Батечка (1926–1981), українського графіка
9 - 125 років від дня народження Ярослава Володимировича Гинилевича (1891–1980), українського громадського та медичного діяча, педагога (Німеччина)
10 - 100 років від дня народження Володимира Григоровича Радченка (1916–1969), українського літературознавця, письменника, критика
11 - Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
90 років від дня народження Мирослава Леоновича Бутрина (1926–2000), українського літературознавця, бібліотекознавця, бібліографа
90 років від дня народження Лідії Палій (1926), української письменниці (Канада)
12 - Міжнародний день польоту людини в космос
Оксана Іваненко
13 - 110 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (1906–1997), української письменниці, перекладачки
14 - 260 років від дня народження Антіна Ангеловича (1756–1814), українського релігійного, освітнього та політичного діяча, історика української церкви
15 - 140 років від дня народження Володимира Костянтиновича Яновського (1876–1966), українського живописця
130 років від дня народження Миколи Степановича Гумільова (1886–1921), російського поета
75 років від дня народження Романа Гургеновича Балаяна (1941), українського кінорежисера
16 - День довкілля
Христина Алчевська
175 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської (1841–1920), української письменниці, публіциста, діяча народної освіти, педагога
175 років від дня народження Володимира Платоновича Крилова (1841–1906), українського патологоанатома
90 років від дня народження Бориса Григоровича Возницького (1926–2012), українського мистецтвознавця
17 - 75 років від дня народження Яреми Едвардовича Козака (1941), українського художника-експресіоніста (США)
18 - Міжнародний день пам’яток і визначних місць
День пам’яток історії та культури
100 років від дня народження Володимира Самійловича Бабляка (1916–1970), українського письменника
19 - 80 років від дня народження Григорія Григоровича Кияшка (1936), українського письменника
Шарлотта Бронте
21 - 200 років від дня народження Шарлотти Бронте (1816–1855), англійської письменниці
75 років від дня народження Віктора Васильовича Сухенка (1941), українського скульптора
22 - Всесвітній День Матері-Землі
250 років від дня народження Анни-Луїзи Жермени де Сталь (1766–1817), французької письменниці, публіциста, теоретика літератури
130 років від дня народження Євгена Яковича Сагайдачного (1886–1961), українського художника, педагога
125 років від дня народження Павлини Йосипівни Цвілик (1891–1964), української майстрині художньої кераміки
23 - Всесвітній день книги та авторського права
150 років від дня народження Миколи Михайловича Дерлиці (1866–1934), українського письменника
125 років від дня народження Олександра Васильовича Багрія (1891–1949), українського, російського та вірменського літературознавця, фольклориста, бібліографа, шевченкознавця, педагога
125 років від дня народження Сергія Сергійовича Прокоф’єва (1891–1953), російського композитора, піаніста, диригента
120 років від дня народження Мате Залки (справж. – Бела Франкль) (1896–1937), угорського письменника
24 - Вхід Господній у Єрусалим
25 - 120 років від дня народження Якова Ароновича Штейнберга (1896–1982), українського архітектора
110 років від дня народження Лариси Костянтинівни Волошиної (1906–1975), української письменниці
Іван Верхратський
110 років від дня народження Василя Яковича Баска [Басок] (1906–1940), українського поета
26 - 30 років від дня Чорнобильської трагедії (1986)
170 років від дня народження Івана Григоровича Верхратського (1846–1919), українського філолога, письменника, природознавця, громадського діяча, педагога
27 - 200 років від дня народження Алессандро (Олександр Вікентійович) Беретті (1816–1895), українського архітектора
110 років від дня народження Євгена Степановича Шабліовського (1906–1983), українського літературознавця
28 - Всесвітній день охорони праці
90 років від дня народження Гарпер Лі (1926), американської письменниці
75 років від дня народження Ірини (Іраїда) Володимирівни Жиленко (1941–2013), української поетеси, журналістки
75 років від дня народження Василя Івановича Лопати (1941), українського художника, прозаїка
29 - Страсна п’ятниця
Міжнародний день танцю
30 - Міжнародний день джазу