І зараз, і завжди залишиться книга

Умберто Еко

Бібліотека ТДМУ відсвяткувала Всеукраїнський день бібліотек

30 вересня в Україні відзначають Всеукраїнський  день бібліотек. З нагоди свята в читальній залі бібліотеки ТДМУ відбулося урочисте святкування. Привітати колектив з професійним святом завітали представники влади, адміністрації вишу, професорсько-викладацького складу та профспілкової організації нашого університету, а також колеги і друзі.
dsc_4990 dsc_5002 dsc_5025
dsc_5010
Директор бібліотеки Олена Проців зазначила, що запроваджений 18 років тому Указом Президента Всеукраїнський день бібліотек  є свідченням глибокої поваги українців до освіти, культури й духовних надбань людства, інтелектуальних, культурних цінностей української нації і визнання відповідальної місії, покладеної на бібліотеку.
dsc_5030
Від імені голови Тернопільської обласної ради та всього депутатського корпусу до присутніх звернувся його заступник Любомир Крупа, який зазначив, що «бібліотека ТДМУ – це справді сучасний храм науки, де за підтримки ректорату студентам створені гарні умови для роботи з книжками і зосередженої праці задля отримання знань. Книги – основа всіх основ. Вони зберігають нашу історію, всю інформацію про людину, культуру. Тож в день професійного свята бажаю працівникам бібліотеки подальших успіхів і натхнення в роботі».
dsc_5056
Начальник управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації Володимир Богайчук сказав, що йому приємно бачити  якою сучасною стала університетська книгозбірня.
dsc_5065
dsc_5081 dsc_5084
Зі святом привітав ректор ТДМУ, професор Михайло Корда. Очільник вишу від імені адміністрації, ректорату, вченої ради ТДМУ подякував бібліотекарям за їхню роботу. Михайло Михайлович зазначив, що книгозбірня має сучасну читальну залу, де все організовано належним чином, функціонує інтегрована бібліотечно-інформаційна програма «Ірбіс», на веб-сторінці бібліотеки вже розміщено 53 тисячі книг і робота з оцифрування триває досі. Ректор наголосив на тому, що бібліотека – це не лише книгосховище, а сучасний науковий, інформаційний, культурно-освітній центр, де є читальні зали, клуби за інтересами, відбуваються цікаві культурні заходи з участю творчих колективів… «Приємно, що бібліотека ТДМУ відповідає цим вимогам», – додав Михайло Михайлович. Він також запевнив, що керівництво університету й надалі підтримуватиме працівників книгозбірні у їх роботі і сприятиме її подальшому розвитку.
dsc_5143
Плідної праці і нових здобутків побажав винуватцям свята проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ.
dsc_5136
Декан факультету іноземних студентів Петро Сельський зазначив, що послугами університетської бібліотеки активно користуються юнаки і дівчата, які приїхали з інших країн здобувати вищу медичну освіту. За його словами, ТДМУ займає лідерські позиції в плані організації навчання і забезпечення студентів підручниками як паперовими, так і електронними.
dsc_5099
Завідувач кафедри медичної реабілітації, науковий консультант бібліотеки, професор Ігор Мисула, вітаючи присутніх, нагадав про ухвалену  Національну програму створення Всеукраїнського інформаційного простору, де ключовою ланкою є бібліотека. Ігор Романович подарував бібліотеці книжку «Історія української ікони» і виноградні лози різних сортів. Виноград, як відомо, символ плодючості. Подаровані лози буде посаджено на подвір’ї бібліотеки.
dsc_5040
З нагоди професійного свята колектив книгозбірні привітала директор ННІ медсестринства, доцент Світлана Ястремська, зазначивши, що умови для читачів створені дуже гарні. Вона також сказала, що популярності бібліотеки сприяють і цікаві заходи, які тут відбуваються. Тож студентів приходить все більше.
dsc_5155
«Після добудови другого поверху і ремонту бібліотека оновилася. З розповідей студентів знаю, що їм тут дуже подобається. Позитивно відгукуються вони і про культурно-мистецькі заходи, які організовують працівники книгозбірні», – зазначила керівник центру виховної роботи та культурного розвитку, доцент Ольга Яремчук.
dsc_5119
dsc_5120 dsc_5122 dsc_5123
Зі святом колектив книгозбірні привітав також голова профкому університету, доцент Петро Лихацький. Групі бібліотекарів були вручені почесні грамоти.
З вдячністю згадували присутні тих, хто нині перебуває на заслуженому відпочинку, але для кого бібліотечна справа стала справою всього життя. Зокрема, у вересні  відсвяткувала 90-річний ювілей Марія Гурьба, колишня працівниця університетської книгозбірні. Голова профкому Петро Лихацький зачитав привітання Марії Петрівні від ректорату та профкому ТДМУ.
dsc_5159
Від імені ветеранів з вітальним словом виступила Олександра Колесникова. Олександра Михайлівна розповіла, що починала свій трудовий шлях 30 років тому. «Книгозбірня тоді містилася в підвалі морфологічного корпусу, але я завжди йшла на роботу як на свято, бо любила своїх читачів. Щаслива бачити, якою стала університетська бібліотека нині», – додала пані Олександра.
dsc_5111
Директор книгозбірні Олена Проців у своєму виступі щиро подякувала ректору ТДМУ, професору Михайлу Корді та всій адміністрації вишу за уважне ставлення і підтримку ініціатив, спрямованих на розвиток бібліотеки – одного з важливих підрозділів університету.
dsc_5170 dsc_5202 dsc_5215
dsc_5191
На завершення відбувся невеликий концерт з участю студентів Тернопільського обласного державного музичного училища імені С.Крушельницької, лауреатів Всеукраїнських конкурсів. Святковим подарунком для всіх стали виступи Богдана Коваля (баян), Віталія Гормусяка (бандура), Володимира Парація (гітара), Степана Буранича (аккордеон), спів і гра на бандурі Марії Корчак. Ведучою концерту була Аліна Чорній.

Виставка-перегляд нових надходжень у бібліотеці ТДМУ


27 та 29 вересня 2016 року в рамках Декади відкритих дверей з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек у читальній залі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського відбувся перегляд нових надходжень. Його мета - ознайомити викладачів, аспірантів та студентів університету з підручниками та посібниками, що поповнили фонд нашої книгозбірні у 2016 році, надати можливість переглянути видання. 
До уваги відвідувачів було представлено понад 90 найменувань навчальних видань. Загалом, бібліотечний фонд цього року поповнився майже на 7 тис. примірників підручників українською та англійською мовами, серед яких:
  • Анатомія людини : підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації : в 3 т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін [та ін.]. — Вінниця : Нова Книга, 2015.
  •  Атаман О. В.  Патофізіологія : підручник для студентів ВМНЗ ІV рівня акредитації : в 2 т. / О. В. Атаман. – Вінниця : Нова книга, 2016.
  • Біологічна і біоорганічна хімія : підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів VI рівня акредитації : у 2 кн. – Київ : ВСВ "Медицина". 2014. – 272 с.
  • Методи обстеження неврологічного хворого : навчальний посібник для студентів, лікарів-інтернів, викладачів вищих медичних навчальних  закладів ІІІ–ІV р. а. / за ред Л. І. Соколової, Т. І. Ілляш. – Київ: Медицина, 2015. – 144 с.
  • Оперативна хірургія та топографічна анатомія голови та шиї : базовий підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих навчальних закладів МОЗ України ІV рівня акредитації / за ред.: В. І. Півторака, О. М. Проніної. – Вінниця : Нова книга, 2016. – 312 с.
  • Патоморфологія та гістологія: [гістологія, патоморфологія, цитоморфологія] : атлас / Д. Д. Зербіно [та ін.]. – Вінниця : Нова книга, 2016. – 800 с.
  • Патофізіологія : базовий підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації / за ред. М. Н. Зайка, Ю. В. Биця, М. В. Кришталя. – 5–е вид., виправл. – Київ : ВСВ " Медицина", 2015. – 752 с.
  • Педіатрія : підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації / ред. О. В. Тяжка. – 4–е вид., виправ. та доп. – Вінниця : Нова книга, 2016. – 1152 с. 
  •  Педіатрія : підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів IV р. а. / за ред. Т. О. Крючко, О. Є. Абатурова. — Київ : ВСВ "Медицина", 2015. — 208 с. 
  •  Перша медична (екстрена) допомога з елементами тактичної медицини на догоспітальному етапі в умовах надзвичайних ситуацій  : навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів / за  ред. В. С. Тарасюка. – Київ : ВСВ " Медицина", 2015. – 368 с.
  • Урологія : національний підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації / ред. С. П. Пасєчнікова. – 2–е вид., виправ. і доп. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 432 с. 
  •  Харьков, Л. В. Хірургічна стоматологія та щелепно–лицева хірургія  дитячого віку : підруч. для студ. вищих мед. навч. закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, І. Л. Чехова – Київ : Медицина, 2015.  496 с.
  • Medical chemistry : textbook for students of higher med. educational institutions of the III–IV accreditation levels / ed. V. O. Kalibabchuk. – Third edit., corrected. – Kyiv : AUS Medicine Publishing House, 2015. – 224 p.
  • Simeonova, N. K. Pathophysiology : textbook for students of higher medical educational institutions of the III–IV accreditation levels / N. K. Simeonova ; ed. V. A. Mikhnev. – 2nd revised ed. – Kyiv : AUS Medicine Publishing, 2015. – 544 p. : il. 
  •  Pediatry. Guidance Aid  : textbook for students of higher med. education establishments of the III–IV levels of accreditation / ed. by O. Tiazhka. – 2nd ed., revised and corrected. – Kyiv : AUS Medicine Publishing House, 2015. – 240 р.
  •  Operative Dentistry. Endodontics  : textbook for students of institutions of higher medical education of the 4th level of accreditation : in 2 vol. / M. Yu. Antonenko [et al.] ; ed. A. V. Borysenko. – Kyiv : AUS Medicine Publishing. – Vol. 1. – 2016. – 384 p. 
та багато інших.
Більш докладно ознайомитися із переліком нових надходжень можна на сайті бібліотеки ТДМУ (http://library.tdmu.edu.ua/stor).

29 вересня – 150 років від дня народження М. С. Грушевського

Михайло Сергійович Грушевський нароився 29 вересня 1866 року в м. Холмі. Виростав на Кавказі - спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. Навчався у Тифліській гімназії, Київському університеті (історико-філологічний факультет). Працював в університеті під керівництвом Володимира Антоновича.
Активний член київської громади, голова Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові, редактор «Наукових записок» цього товариства. 3 березня 1917 по квітень 1918 року - голова Української Центральної Ради.
Автор багатотомної праці «Історія України-Руси», «Нарис історії українського народу», «Історії української літератури» та ін.
Помер у Кисловодську 25 листопада 1934 року. Тіло Грушевського перевезено до Києва. Похований на Байковому кладовищі.
«Я походжу з давньої (звісної з ХVІІІ в.), але бідної духовної родини Грушів, пізніше Грушевських, що загніздилася в Чигиринськім повіті. Були се переважно дячки, паламарі, але дідові мойому Федорові вдалось дійти священства і перейти під Київ, до села Лісників, і се помогло батьку мойому Сергію вийти на дорогу, хоч він рано зіставсь сиротою, але завдяки енергії й здібностям осягнув вищу освіту й, не прийнявши свячення, віддався діяльності педагогічній, був спочатку «професором» в семінаріях переяславсько-полтавській і київській, потім директором народних шкіл на Кавказі, а бувши автором одного популярного в Росії підручника слов'янської мови, не тільки міг забезпечити нам, дітям, можливість, не журячись за хлібом насушним, віддаватися науковій роботі замолоду, а й зіставив по собі досить значний маєток - в значній части призначений ним знов-таки на ціли гуманітарні (стипендії й школу)», -читаємо в автобіографії, написаній Михайлом Грушевським. Середовище, про яке з теплотою згадує Михайло Сергійович, звичайно ж, відкривало доленосні обшири, привчало до наполегливої, клопіткої праці. Так, уже на третьому курсі М. Грушевський пише наукову роботу «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца ХІV века», яку було удостоєно золотої медалі. Михайла залишили при університеті на кафедрі російської історії. У 1890 - 1894 рр. Грушевський працює при Київському університеті як професорський стипендіат. Подальша його доля пов'язана з Галичиною, викладанням у Львівському університеті. На початку першої світової війни Грушевський приїхав до Києва. Влада була вороже настроєна до вченого - засилає його до Симбірська як українського сепаратиста і «мазепинця».
Волю принесла Лютнева революція в Петрограді. 4 березня в Києві утворюється Українська Центральна Рада, головою якої заочно обрано Михайла Грушевського. Викликаний телеграмою, 12 березня він повертається з Москви до Києва.
Центральна Рада діяла протягом 14 місяців. Першим Універсалом було проголошено автономію України в складі Російської федеративної республіки. Третім Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку, а 22 січня 1919 Четвертим Універсалом - повну політичну незалежність України від Росії. 29 квітня 1918 року Центральна Рада обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної республіки.
Після падіння Центральної Ради Грушевський перебував деякий час у Кам'янці-Подільському, де редагував газету «Голос Поділля», пізніше - у Празі, Відні, Женеві.
У березні 1924 року Грушевський із сім'єю приїжджає до Києва. Через шість років його обирають дійсним членом Академії наук СРСР. Зі зміною політичних орієнтирів у державі радянська влада посилює цькування талановитого вченого.
У монографії Р. Я. Пирога «Життя Михайла Грушевського: останнє десятиліття (1924-1934)» глибоко розкрито трагізм цього періоду. В архівах, зокрема, збереглися підготовчі матеріали до доповіді Затонського, в яких виписано способи викриття Михайла Грушевського. Найперше у ньому вбачали одну з центральних постатей українського націоналізму, підтасовувалися матеріали про Грушевського як ліберального демократа, про кадетську орієнтацію, ворожнечу до всього великоруського тощо. Зверталася увага на ігнорування диктатури пролетаріату. У січні 1934 року Затонський виступив на сесії ВУАН, зробивши основний акцент на критиці академіка Грушевського. Близькість до російських кадетів, орієнтація на німецький імперіалізм у боротьбі з «навалою більшовизму», звинувачення у дворушництві, сумнівність наукової порядності - далеко не повний перелік «гріхів», які посипалися на вченого.
Наприкінці 1934 року Грушевський відпочивав у одному з кисловодських санаторіїв і несподівано захворів на карбункул. Втрутилися хірурги. Однак хвороба тільки посилилася, оскільки лікування було некваліфіковане.
Грушевський помер. Наступного дня газета «Вісті» від Ради Народних Комісарів УСРР вмістила повідомлення про смерть. У постанові Раднаркому зазначалося:
«Зважаючи на особливі наукові заслуги перед Радянською Соціалістичною Республікою академіка Грушевського М. С., Рада Народних Комісарів УСРР постановила:
Поховати академіка Грушевського М. С. в столиці України - Києві.
Похорон взяти на рахунок держави. Для організації похорону утворити урядову комісію в такому складі: тт. Порайко (голова), Богомолець, Палладін, Корчак-Чепурківський.
Призначити сім'ї академіка Грушевського М. С. персональну пенсію 500 крб. на місяць».
Такий, можна сказати, несподіваний був кінець гонінь на історика. Не варто говорити про мотиви, які спонукали владу так повернути справу (це тема для окремих досліджень). В той же час для радянської влади впродовж наступних десятиліть він залишався ніким іншим, як «українським буржуазним істориком, одним з головних ідеологів і ватажків буржуазно-націоналістичної контрреволюції на Україні». Тільки в незалежній Україні ім'я Михайла Грушевського знайшло справжнє визнання. Високістю духу, благородством помислів він заклав найглибші ідейні підвалини національного відродження, очолив перший у ХХ столітті прорив українського народу до самостійності. За все своє життя Грушевський зробив і написав так багато, що про його творчу і політичну діяльність створено величезну літературу, склався окремий міждисциплінарний напрямок, який має назву грушевськознавство.
Михайло Грушевський - це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, фундаментальністю. Його перу належить близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Ще й досі неповною мірою досліджено його публіцистику, епістолярний доробок. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної «Історії України-Руси», справедливо названої метрикою нашого народу. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому світової української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження.
Михайло Грушевський - блискучий, неперевершений організатор наукового життя, голова Наукового товариства імені Шевченка, Українського наукового товариства, історичної секції Всеукраїнської Академії наук, керівник університетської та академічної кафедр, засновник львівської та київської наукових шкіл, які складають цілу епоху у вітчизняній історіографії.
Михайло Грушевський - видатний громадський і державний діяч, визнаний лідер національного-демократичної революції. Він належить до тих політиків, які сповна пізнали велич і насолоду тріумфу і гіркоту поразки, але до кінця залишилися вірними ідеї всього життя - самоствердженню свого народу.
Однією з провідних ліній компетенції національного державотворення Михайла Грушевського виступає ідея соборності українських земель. Він наголошував: «Народність і територія стрілися саме на порозі історичного життя нашого народу і утворили першу підставу його розвою».
Тривала подвижницька праця Михайла Грушевського у Галичині і Наддніпрянщині, у Львові і Києві стали живим уособленням єднання західних і східних теренів України.
Не менш важливе значення для сучасності має всебічно обґрунтована ним ідея суверенності українського народу, або, як казав Михайло Сергійович, «право самому порядкувати на власній землі». Зрозуміло, стверджувати, що він завжди був радикальним самостійником, було б відступом від історичної правди. Проте не можна не бачити, що його автономістські і федералістські погляди пройшли суттєву еволюцію, визначалися конкретно-історичними обставинами. Про це свідчать, зокрема, такі промовисті документи, як Універсали Центральної Ради, де авторська участь Грушевського не тільки незаперечна, а й визначальна.
Становлення демократичної, правової Української держави також є одним з лейтмотивів ідейної спадщини Михайла Грушевського. Він показав, що еволюція людства, попри всі складнощі, має тенденцію до встановлення справедливого демократичного ладу. Влада в державі має належати особам, обраних народом на демократичних засадах, працювати для народу, спиратися на волю його більшості.
Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаним, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М. Грушевський заклав підвалини української державності. Пам'ять про нього вічна, наукові праці - невичерпне джерело мудрості на всі віки.
                                   // Шаров І. Сто видатних імен України . - К., 1999. - С. 116-120.

ОСНОВНІ ВИДАННЯ ТВОРІВ Михайла Грушевського
Всесвітня історія в короткім огляді [Текст] : у 6 ч. Ч. 1-3 / М. С. Грушевський. - К. : Українознавство, 1996.
Духовна Україна  [Текст] : зб. творів / Михайло Грушевський. - К. : Либідь, 1994. - 560 с.
З історії релігійної думки на Україні [Текст] / М. Грушевський. - К. : Освіта, 1992. - 193 с.
Із літературної спадщини [Текст] / М. Грушевський ; ред. Л. Винар. - Нью-Йорк  ; К. : Книга, 2000. - 415 с.
Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями [Текст] / Михайло Грушевський. - Донецьк : БАО, 2008. - 708 с.: іл.
Ілюстрована історія України [Текст] / М. Грушевський. - К. : Наук. думка, 1992. - 544 с.
Ілюстрована історія України [Текст] / М. Грушевський. - Репринт. відтворення вид. 1913 р. - К., 1990. - 524 с.
Ілюстрована історія України [Текст] / М. Грушевський. - Репринт. відтворення вид. 1913 р. - Х. : ІСЕ - Україна, 1990. - 524 с.
 Ілюстрована історія України з додатком Нового періоду історії України за роки від 1914 до 1919 [Текст]  / М. Грушевський. - Нью-Йорк : Вид-во шк. Ради, 1990. - 558 с.
Історія України [Текст] / М. Грушевський. - К. : Освіта, 1991. - 270 с.
Історія України, приложена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх [Текст] / М. Грушевський. - 2-е вид., стер. - К. : Либідь, 1992. - 228 с.
Історія України-Руси [Текст] : у 11 т., 12 кн. / М. Грушевський. - К. : Наук. думка, 1991.
Історія української літератури [Текст] : в 6 т., 12 кн. Т. 1-4 / М. Грушевський. - К. : Либідь, 1993, 1994.
Культурно-національний рух на Україні в ХVІ - ХVІІ віці [Текст] / М. Грушевський. - 2-е вид. - Дніпросоюз, 1919. - 248 с.
На порозі Нової України [Текст] : гадки і мрії / М. Грушевський. - К. : Наук. думка, 1991. - 120 с.
Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя [Текст] / М. Грушевський. - К. : Наук. думка, 1991. - 560 с.
Новий період історії України за роки від 1914 до 1919 [Текст] / М. С. Грушевський. - К. : Либідь, 1992. - 46 с.
Очерк истории украинского народа [Текст] / М. С. Грушевский. - 2-е изд. - К. : Лыбидь, 1991. - 398 с.
Очерк истории украинского народа [Текст]  / М. С. Грушевский. - 2-е изд. - К. : Лыбидь, 1990. - 398 с.
Предок [Текст] : із белетристичної спадщини / М. Грушевський. - К. : Веселка, 1990. - 245 с.
Про батька козацького Богдана Хмельницького [Текст] / М. Грушевський. - Д. : Січ, 1993. - 55 с.
Про старі часи на Україні: коротка історія України (для першого початку) [Текст] / Михайло Грушевський. - К. : Обереги, 1991. - 104 с.
Про українську мову і українську школу [Текст] / Михайло Грушевський. - К. : Веселка, 1991. - 46 с. : іл.
Розвідки про церковні відносини на Україні-Руси ХVІ-ХVІІІ вв. [Текст] / М. Грушевський, О. Левицький. - Репр. вид. 1900 р. - Л., 1991. - 154 с.
Хто такі українці і чого вони хочуть [Текст] / М. Грушевський. - К. : Знання, 1991. - 240 с.
Щоденник (1888-1894 рр.) [Текст] / М. Грушевський ; упоряд. Л. Зашкільняка. - К., 1997. - 250 с. 
Твори [Текст] : у 50 т. Т. 1-8, 11, 14 / Михайло Грушевський. - Л. : Світ, 2007, 2008.
Як жив український народ [Текст] : для серед. шк. віку / М. Грушевський - К. : Веселка, 1992. - 111 с. : іл.
* * *
Грушевський М. Звичайна схема «руської» історії й справа національного укладу історії східного слов'янства / М. Грушевський // Історія України. - 2006. - № 45 (груд.). - С. 1-5 : фото.
Грушевський М. Остатня кутя: різдвяна мрія / М. Грушевський // Дивослово. - 2009. - № 1. - С. 55-58.

У бібліотеці ТДМУ відбувся День інформації



23 вересня 2016 року в рамках Декади відкритих дверей, приуроченої до Всеукраїнського дня бібліотек, у читальному залі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського відбувся День інформації, організований працівниками інформаційно-бібліорафічного відділу.  
До уваги користувачів було представлено нові періодичні видання, що надійшли до фонду бібліотеки. Мета заходу — ознайомити викладачів, аспірантів та студентів університету із новинками медичної періодики, надати можливість безпосередньо ознайомитися з виданнями. Працівники бібліотеки підготували для відвідувачів огляд нових надходжень та виставку фахових періодичних видань. На вистаці було представлено понад 50 джерел інформації: журнали, збірники нормативно-директивних документів з питань охорони здоров’я, інформаційні листи про нововведення в системі охорони здоров’я України, методичні рекомендації МОЗ України, інформаційні видання бібліотеки ТДМУ тощо. 
Після перегляду відвідувачі мали можливість замовити представлені документи для подальшої роботи в читальному залі. Перелік матеріалів, що були надані для ознайомлення та опрацювання під час Дня інформації, можна переглянути на блозі бібліотеки ТДМУ в розділі «Нові надходження» (http://bibl-tdmu.blogspot.com). Отримати видання для роботи можна в читальному залі бібліотеки (вул. Січових Стрільцв, 8).

Пісня лікує душу

22 вересня у бібліотеці Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського  відбулася літературно-музична імпреза «Пісня лікує душу» за участю нашого автора і виконавця власних пісень, викладача ТДМУ, доцента Юрія Футуйми.
dsc_2384
dsc_2376 dsc_2377 dsc_2381  dsc_2387 dsc_2388
Знаний лікар, чудовий співак і композитор, заслужений діяч естрадного мистецтва України Юрій Футуйма – людина багатогранного таланту. Чимало його пісень – ліричні, задушевні – вже стали народними, їх знають і люблять. І звучать вони у виконанні автора неперевершено.
Про життєвий і творчий шлях Юрія Футуйми присутнім нагадала ведуча літературно-музичного дійства, бібліотекар Тетяна Майовецька.
dsc_2406 dsc_2417
Вона зазначила, що Юрій Михайлович народився 30 жовтня 1971 року в містечку Бучач на Тернопільщині. Стати лікарем мріяв з дитинства. Батьки дарували йому іграшки з серії «Айболить», тож малий Юрій облаштував вдома домашню «лікарню». В школі його улюбленими уроками були біологія та хімія. Із семи років відвідував музичну школу, співав  у хорі, грав у духовому оркестрі, був солістом шкільного ансамблю. 2001 року Юрій Футуйма з відзнакою закінчив Тернопільський медичний інститут (тепер – університет). Впродовж шести років навчання у виші брав активну участь у студентському самоврядуванні, грав в ансамблі. З 2006 року Юрій Футуйма – асистент кафедри шпитальної хірургії, 2007 року захистив кандидатську дисертацію, виконану під керівництвом члена-кореспондента НАМН України, професора Леоніда Ковальчука. Одружений, виховує двох дітей: доньку Юлію та сина Віктора.
dsc_2462
 «Йти вперед!» – його життєве кредо. І не лише в професії, а й у творчості. Поєднуючи працю хірурга, науковця, педагога, Юрій Футуйма є лауреатом всеукраїнських пісенних конкурсів та фестивалів – «Ліра Гіпократа», «Пісенний вернісаж» та інших. В його репертуарі понад 70 авторських пісень, чимало з них – на медичну тематику. Разом з колегою Іваном Чонкою  створив дует «Музична ескадрилья», записано вже кілька музичних дисків з піснями у виконнні дуету. Попереду – нові  здобутки в роботі, пісенній  творчості. Недарма кажуть, що талановита людина  – талановита у всьому.
Виступ Юрія Футуйми став справжнім святом  для шанувальників  його творчості. У виконанні Юрія Михайловича прозвучали пісні «Берегиня», «Коли я приїжджаю у Карпати», «Друзі мої», «Мамо моя, голубко сива», «Циганська балада», «Поцілунки у Карпатах», «Горобина». Мелодійні, образні, вони підкорили серця слухачів. Юрій Футуйма розповів про те, як народжувалися  найпопулярніші з його музичних хітів, про свою творчу співдружність з лікарем і поетом Іваном Чонкою, який теж був гостем літературно-музичного вечора, поділився творчими планами. Глядачі дякували за кожну пісню дружними  оплесками і самі підспівували, підхоплюючи  улюблену мелодію.
dsc_2531
Директор бібліотеки Олена Проців від імені присутніх тепло подякувала Юрію Футуймі за чудовий виступ і побажала гостю  наснаги в роботі і нових творчих злетів.
dsc_2501
dsc_2511
Захід відбувся в рамках Декади відкритих дверей, яку працівники бібліотеки зорганізували з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.

Презентація історичного роману- притчі "Звичайник"


img_0133

21 вересня в рамках декади відкритих дверей у бібілотеці Тернопільського державного медичного університету відбулася творча зустріч з відомою тернопільською письменницею, етнографом та фольклористом, громадським діячем, відомим волонтером Лілією Мусіхіною, яка презентувала свою нову книгу – історичний роман-притчу «Звичайник». Гостя розповіла про історію його написання, про інші книги, видані раніше, а також поділилася спогадами про побачене і пережите на Євромайдані та досвідом волонтерської діяльності.
Спершу Лілю Мусіхіну тепло привітала директор університетської бібліотеки Олена Проців. Справа в тому, що цього дня письменниця святкувала ще й свої уродини. Модератори творчої зустрічі – бібліотекарі Ірина Стасишин та Галина Галат нагадали про творчий шлях письмениці, авторки книг «Магія українців устами очевидця», «Магія гір. Чарівне в житті гуцулів», «Золотий корінь», «Звірослов. Міфологема тваринного світу» та інших.
img_0119
Історичний роман-притча «Звичайник» побачив світ у 2014 році. Це книжка про Україну ХVII століття, призабуту історію кобзарської культури, про мандрівку кобзаря Мартина і його поводиря Устимка, про таке собі старцівство, яке «не у вусах і не в бороді». «Старцівство – це правду людям нести, нагадувати, хто вони і звідки. Допомагати чим зможеш… між старцями сам Бог ходить», – зазначила під час презентації автор.
img_0124
«Звичайник» – подорожній роман ще й тому, що писався він переважно в дорозі і це теж надзвичайно цікава історія. До речі, на Всеукраїнському літературному конкурсі «Коронація слова» 2014 року  в номінації «романи» «Звичайник» посів 4 місце.
Лілія Мусіхіна розповіла про те, що надихає її на творчість, поділилася своїми  творчими планами.
img_0187
Учасників зустрічі цікавила також волонтерська діяльність письменниці, яка, як відомо, організовувала акції зі збору коштів для  наших бійців в зоні  АТО, пошиття і доставку їм теплого одягу, медичних аптечок.
Гостя відповіла на запитання  аудиторії. На завершення  зустрічі  її організатори сердечно подякували Лілії Мусіхіній за цікаве спілкування і  побажали їй нових творчих здобутків.

Бібілотека ТДМУ запрошує на День інформації


23 вересня 2016 р.  в читальному залі бібліотеки  Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського   (вул. Січових Стрільців, 8)  в рамках Декади відкритих дверей напередодні Всеукраїнського дня бібліотек  відбудеться  День інформації.
Для перегляду будуть представлені такі періодичні видання:


1.     Advances in clinical and experimental medicine. — 2016. — № 2
2.     Experimental oncology. — 2016. — № 2
3.     Les Nouvelles Esthetiques. — 2016. — № 3
4.     Pharma magazine.— 2016. — № 6; № 7
5.     Therapia. — 2016. — № 6
6.     Актуальная инфектология. — 2016. — № 2
7.     Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. — 2016. — № 1; № 2
8.     Акушерство. Гинекология. Генетика. — 2016. — № 2
9.     Аптечный аудит. — 2016. — № 10; № 11; № 12; №13–14
10.         Артериальная гипертензия. — 2016. — № 2
11.         Архів клінічної медицини. — 2016. — № 1
12.         Астма та алергія. — 2016. — № 2
13.         Безпека життєдіяльності. — 2016. — № 5; № 6
14.         Бібліотечка практикуючого лікаря. — 2016. — № 5; № 6
15.         Боль. Суставы. Позвоночник. — 2016. — № 1
16.         Буковинський медичний вісник. — 2016. — № 2
17.         Вища освіта України. — 2016. — № 2
18.         Вісник НАН України. — 2016. — № 5; № 6; № 7
19.         Вісник стоматології. — 2016. — № 1
20.         Вісник ТІМО. — 2016. — № 6
21.         Вісник фармації. — 2016. — № 2
22.         Галицький лікарський вісник. — 2016. — № 1
23.         Гастроентерологія. — 2016. — № 2
24.         Диабетик. — 2016. — № 3
25.         Дивослово. — 2016. — № 5; № 6; № 7–8
26.         Дитячий лікар. — 2016. — № 3
27.         Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. — 2016. — № 3
28.         Довкілля та здоровя. — 2016. — № 2
29.         Доктор Бджілка. — 2016. — № 3
30.         Ендокринологія. — 2016. — № 2
31.         Журнал вушних, носових і горлових хвороб. — 2016. — № 3
32.         Журнал органічної та фармацевтичної хімії. — 2016. — № 2
33.         Запорожский медицинский журнал. — 2016. — № 1; № 2
34.         Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоровя. — 2016. — № 5; № 6; № 7
35.         Здоровье женщины. — 2016. — № 4; № 5
36.         Здоровье ребенка. — 2016. — № 3
37.         Імплантологія, пародонтологія, остеологія. — 2016. — № 2
38.         Клиническая онкология. — 2016. — № 2
39.         Клінічна імунологія, алергологія, інспектологія. — 2016. — № 3
40.         Клінічна та експериментальна патологія. — 2016. — № 1; № 2 (Ч. 2)
41.         Клінічна фармація. — 2016. — № 2
42.         Клінічна хірургія. — 2016. — № 4; № 5
43.         Косметолог. — 2016. — № 3.
44.         Лікарська справа. — 2015. — № 7–8
45.         Ліки України. — 2016. — № 3; № 4
46.         Медицина неотложных состояний. — 2016. — № 3
47.         Медичні перспективи. — 2016. — № 2
48.         Мистецтво лікування. — 2016. — № 1–2
49.         Міжнар. журнал педіатрії, акушерства та гінекології. — 2016. — № 2
50.         Міжнародний медичний журнал. — 2016. — № 2
51.         Міжнародний неврологічний журнал. — 2016. — № 2
52.         Мікробіологічний журнал. — 2016. — № 3
53.         Нейроnews: психоневрология и нейропсихиатрия. — 2016. — № 4; № 5
54.         Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2016. — № 2
55.         Новини стоматології. — 2016. — № 1; № 2
56.         Одеський медичний журнал. — 2016. — № 3
57.         Онкология. — 2016. — № 2
58.         Ортопедия, травматология и протезирование. — 2016. — № 2
59.         Освіта України. — 2016. — № 1; № 6; № 7 ; № 8
60.         Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2016. — № 2
61.         Офтальмологічний журнал — 2016. — № 3
62.         Перинатологія та педіатрія. — 2016. — № 1; № 2
63.         Практикуючий лікар. — 2016. — № 2
64.         Практична та дитяча стоматологія. — 2016. — № 1
65.         Приватний лікар. — 2016. — № 5
66.         Проблеми безперервної медичної освіти та науки. — 2016. — № 2
67.         Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2016. — № 2
68.         Проблемы старения и долголетия. — 2016. — № 3–4
69.         Рациональная фармакотерапия. — 2016. — № 2
70.         Репродуктивна ендокринологія. — 2016. — № 2; № 3
71.         Рецепты аптечних продаж. — 2016. — № 6; № 7
72.         Серце і судини. — 2016. — № 2
73.         СЕС. Профілактична медицина. — 2016. — № 3
74.         Сімейна медицина. — 2016. — № 2
75.         Современная ортодонтия. — 2016. — № 2
76.         Современная педиатрия. — 2016. — № 3; № 4
77.         Современная стоматология. — 2016. — № 2
78.         Современная фармация. — 2016. — № 5; № 6
79.         Стоматолог инфо. — 2016. — № 5; № 6
80.         Сучасна гастроентерологія. — 2016. — № 3
81.         Травма. — 2016. — № 2
82.         Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 2
83.         Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. — 2016. — № 2
84.         Український журнал нефрології та діалізу. — 2016. — № 2
85.         Український кардіологічний журнал. — 2016. — № 3
86.         Український медичний часопис. — 2016. — № 3
87.         Український неврологічний журнал. — 2016. — № 2
88.         Український пульмонологічний журнал. — 2016. — № 2
89.         Український радіологічний журнал. — 2016. — № 2
90.         Український ревматологічний журнал. — 2016. — № 2
91.         Український стоматологічний альманах. — 2016. — № 2
92.         Український терапевтичний журнал. — 2016. — № 2
93.         Урологія. — 2016. — № 2
94.         Фармацевт практик. — 2016. — № 6; № 7–8
95.         Фармацевтичний журнал. — 2015. — № 5; № 6
96.         Фізіологічний журнал. — 2016. — № 2
97.         Фітотерапія. Часопис. — 2016. — № 2
98.         Хірургія України. — 2016. — № 2
99.         Цитология и генетика. — 2016. — № 3