І зараз, і завжди залишиться книга

Умберто Еко

«Книга пам’яті Лемківщини 1944-1946» поповнила бібліотечний фонд ТДМУ

Літературно-мистецький захід, присвячений лемківській культурі й традиціям, відбувся в читальній залі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського. У ньому взяли участь студенти, які є членами науково-краєзнавчої студії «Терполяни», викладачі нашого університету та інших вишів Тернополя, представники управління культури облдержадміністрації. Гостями бібліотеки були також голова Світової федерації українських лемківських об’єднань, член Національної спілки краєзнавців України Ярослава Галик, член колегії Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Марія Бабічук (Чортків), члени правління Тернопільської обласної  і міської організацій «Лемківщина» Дарія Антонюк та Галина Околіта.
  
Зі словами вдячності за візит до гостей звернулися директор університетської бібліотеки Олена Проців, доцент кафедри філософії та суспільних наук, керівник науково-краєзнавчої студії «Терполяни» Леонід Кравчук та староста студії, студентка першого курсу стоматологічного факультету Олеся Цвигун.
Від імені керівництва Тернопільської облдержадміністрації з вітальним словом до присутніх звернувся головний спеціаліст управління культури ОДА Ігор Натолочний, який зазначив, що вихідці з Лемківщини, залишаючись носіями лемківських звичаїв, культурних та побутових традицій, є активними учасниками  громадського життя області, а Всеукраїнський фестиваль «Дзвони Лемківщини» на Тернопіллі з кожним роком стає масовішим і цікавішим.
 
Лемківська культура багата на пісні, є серед них веселі, жартівливі, тужливі. Кілька таких мелодійних, пісень прозвучало у виконанні солісток Тернопільської філармонії заслуженої артистки України Надії Гусениці і Наталії Бойко.
Директор Тернопільського художнього музею, заступник голови Тернопільської обласної організації   «Лемківщина» Ігор Дударозповів про укладений ним «Лемківський словник», що вмістив 26 тисяч найбільш уживаних і рідкісних слів лемківського діалекту, а також про інші свої мовознавчі книги – «Лемківські приповідки» та «Лемківський гумор».  На думку автора, лемківська мова – найскладніша в світі, бо ніхто ще її не вивчив. Старше покоління її призабуло, перейшло на українсько-лемківський суржик, а молодше не вміє нею говорити.
Лемківському краю присвятила свою науково-краєзнавчу розвідку доцент кафедри іноземних мов ТДМУ Тетяна Саварин. «Тема Лемківщини мені рідна, оскільки це батьківщина моїх предків. Мої бабуся і дідусь – переселенці з Горлицького повіту Краківського воєводства – нині мешкають в селі Клювинці Гусятинського району, -розповіла Тетяна Володимирівна. – З дитинства любила слухати розповіді бабусі про цей дивовижний край, її співанки. У 2003 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Лемківське весілля в міжетнічному контексті». До речі, опонентом на захисті дисертації в мене був доктор філологічних наук, іноземний член НАН України, голова Асоціації україністів Словаччини й представник лемків Словаччини Микола Мушинка, який мене усіляко підтримував».
Цікавим був виступ голови Світової федерації українських лемківських об’єднань, члена Національної спілки краєзнавців України Ярослави Галик. «Наша громада розсипана, як живе срібло, по всьому світу, бо пережила тяжкі депортації та міграційні процеси. Та попри всі випробування, що випали на долю лемків,   наш люд пам’ятає, плекає і розвиває свою культуру та звичаї. І щоразу зливається докупи, як живе срібло», – зазначила гостя.
 
Ярослава Галик – автор книг «Лемківщина – край наших предків», «Маленька українка у великому Парижі», «Світло очей моїх», а також трьохтомної «Книги пам’яті Лемківщини 1944-1946». Це книга-мартиролог з поіменним списком лемків-українців, які стали жертвами злочинної акції, де зафіксований нині вже неіснуючий лемківський світ поіменно і породинно, яким він був до 9 вересня 1944 року, тобто до депортації.
Доцент кафедри медичної фізики та лікувальної діагностики ТДМУ Валерій Дідух прочитав вірш, присвячений уродженцю Лемківщини – поету Богдану-Ігорю Антоничу.
«Лемківщина в серці моїм» – так назвав одну зі своїх книг голова Спілки письменників Лемківщини, головний редактор журналу «Бескиди» Володимир Барна, чиї батьки теж пережили депортацію.
І знову звучали пісні. На цей раз – у виконанні студентки першого курсу стоматологічного факультету Яни Владики.
   
Під оплески присутніх Ярослава Галик вручила «Книгу пам’яті Лемківщини 1944—1946» доценту кафедри іноземних мов ТДМУ Тетяні Саварин, яка за згодою автора передала її у фонд бібліотеки ТДМУ – і тепер широке коло читачів матиме змогу ознайомитися з цією фундаментальною працею, яка є документальним свідченням Лемківської трагедії середини XX століття.
Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.

У ТДМУ студенти відзначили Міжнародний день рідної мови

Щороку світова спільнота 21 лютого святкує Міжнародний день рідної мови або ж його ще називають Міжнародний день материнської мови (International Mother Language Day). Відзначення цього свята започатковано у 2000 році. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня-17 листопада 1999 року в Парижі. Представники цієї світової організації вважають, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
З цієї нагоди з ініціативи викладача кафедри української мови Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського Марти Руденко відбувся показ документального фільму «Спадок нації» в бібліотеці ТДМУ.
Як зазначила Марта Ігорівна, людські історії у стрічці тісно переплітаються з її родинною історією. «У нас також є легенда про Боже диво. Якось моя бабуся розповіла, що під час Голодомору багато українців зі східних областей приїжджали сюди. Вони просили їсти, а за їжу давали свої вишиті сорочки та коштовні речі. Бабця нічого не брала навзаєм за допомогу. Як вона розповіла, у сінях був мішок, з якого вона набирала для однієї жінки борошно. Їй здавалося, що той мішок наче зачарований, адже борошно в ньому не завершувалося. Вона ні разу не шкодувала дати сповна. Через певну кількість років до неї приїхала жінка і подарувала вишиту скатертину. Це був її подарунок моїй бабці за те, що завдяки борошну вдалося вижити цій жінці і її дітям. Я пам’ятаю, що з роками від тієї скатертини залишився клаптик, який бабуся постійно дбайливо перекладала у скрині. Коли я запитала, чим він їй так дорогий. Вона розповіла про мішок з борошном», – поділилася родинною легендою Марта Руденко.
Декілька днів раніше цей документальний фільм також переглянули слухачі підготовчого відділення факультету іноземних студентів. Викладачі відділення намагаються не тільки дати необхідні знання, а й допомогти їм більше дізнатися про Україну, українську культуру та звичаї. Це дає їм можливість на час навчання краще інтегруватися в український соціум і знаходити спільну мову з місцевими жителями. За відгуками слухачів підготовчого відділення, фільм дав їм розуміння значення вишиванки в житті українців.
 
Нагадаємо, що «Спадок нації» – перший в історії повнометражний фільм про вишиванку. Автори стрічки – режисер Олександр Ткачук та сценаристка Леся Воронюк. Пані Леся у 2006 році, навчаючись в Чернівецькому національному університеті імені Ю.Федьковича, стала ініціаторкою Дня вишиванки, який відзначають щороку третього четверга травня. Це свято визнано найвідомішим культурним брендом України у світі.
Стрічка «Спадок нації», гаслом якої стали слова «вишити, щоб вижити», має документальний характер і умовно ділиться на дві частини: етнографічну, що оповідає про відмінності у вишиванках в різних місцевостях держави (автори фільму подорожували саме по етнорегіонах України – Полісся, Буковина, Слобожанщина, а не по кожній окремо взятій області) та історичну, побудовану на унікальних розповідях людей про долю вишиванки в їхньому житті. «Спадок нації» знімали по всій Україні, включаючи території ДНР і ЛНР, а також у п’яти іноземних державах, серед яких Канада, Німеччина, Італія, ОАЕ та навіть Росія (Мурманськ, Іркутськ).
Це фільм, який змушує плакати, радіти, сміятися, захоплюватися, пишатися. «Спадок нації» побачили в Чехії, Канаді, США, Франції, Індії, Німеччині та інших країнах.Такі фільми творять історію нашої держави, а той, хто не знає своєї історії, як відомо, – не має й майбутнього.
Показ фільму відбувається у рамках діяльності Українсько-індійського клубу співдружності «Санскріті» у співпраці з ТДМУ.
Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.

День інформації

16 лютого 2018 року в читальній залі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського відбувся традиційний День інформації, організований працівниками інформаційно-бібліорафічного відділу. До уваги користувачів було представлено нові періодичні видання, що надійшли до фонду бібліотеки. Мета заходу – ознайомити викладачів, аспірантів та студентів університету з новинками медичної періодики, надати можливість безпосередньо ознайомитися з виданнями.

Письменник Володимир Шовкошитний зустрівся зі студентами ТДМУ

13 лютого 2018 року у читальній залі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського  відбулася творча зустріч  з Володимиром Шовкошитним – поетом, прозаїком, публіцистом, доктором філософії в галузі політології, народним депутатом України першого скликання, громадським діячем. У творчому доробку письменника – збірки поезій, твори публіцистики, наукові статті, кіносценарії, музичні альбоми, низка прозових творів. Володимир Шовкошитний є лауреатом багатьох міжнародних та всеукраїнських премій, засновником і директором київського видавництва «Український пріоритет».
Лише за минулий рік в «Українському пріоритеті» побачили світ 48 нових книг українських авторів. Під час зустрічі Володимир Шовкошитний представив першу книгу п’ятитомного видання поета рідкісного таланту з Луганська Івана Низового. На жаль, уже шість років його немає серед нас, а поки жив, був центром кристалізації патріотичних сил краю, українським голосом Луганщини.  Інша новинка – науково-популярне дослідження Олександра Фатєєва «Долітописна історія України» про походження, хронологію племен та народів на території України. Одна з найцінніших книжок-спогадів «Прожити і розповісти» патріарха української літератури Анатолія Дімарова. Написана щиро і правдиво про час, в якому випало жити, вона читається, так би мовити, на одному диханні.
У видавничій палітрі «Українського пріоритету» книга «Нескорена Волинь», написана професором Олександром Яблонськимразом з донькою Оксаною, видання «Операція «Burza» або Ми їх спільно винищимо» письменника і історика Йосипа Струцюка, книга «Моя друга світова» Миколи Жулинського. Для їх авторів правда – понад усе.
Видавець зупинився і на своєму романі-трилогії «Кров – свята»,  який охоплює період від Голодомору і майже до наших днів. Як розповів Володимир Шовкошитний, матеріали для книги він збирав 12 років працюючи в українських, польських,  німецьких архівах.
Любов’ю до України дихають і його вірші. Емоційні, образні і до болю правдиві, вони дивують і вражають. «Куля гуляла», «Спокуса», вірш, що став відомою піснею «Боже, дай Україні волю» і вірш, що дав назву однойменній збірці, – «Запали свічу»… Це справжня поезія, яку хотілося слухати ще і ще.
Володимир Шовкошитний поділився також спогадами про пережите під час ліквідації аварії на ЧАЕС, про участь в подіях, які ми сьогодні називаємо «Майданами» – «першим» та «другим», висловив свою думку про важливі події,  що нині відбуваються в країні. Письменник побажав молоді вірити в свої сили і впевнено йти до поставленої мети, бо успіх великою мірою залежить від позитивного налаштування людини.
 
Учасники зустрічі мали можливість вибрати книгу, яка зацікавила найбільше, й отримати автограф гостя. Від імені присутніх директор університетської бібліотеки Олена Проців тепло подякувала Володимиру Шовкошитному за його творчість і цікаве спілкуваня з читачами.
За матеріалами Прес-службаиТДМУ імені І.Горбачевського.

«Стратегія розвитку медичних бібліотек України: пошук нових форматів»


Шановні колеги!
Запрошуємо Вас взяти участь в роботі
XVII   МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
«Стратегія розвитку медичних бібліотек України: пошук нових форматів»
17-18  травня 2018 р.  м. Тернопіль, Україна
Організатори:
Ø  Національна наукова медична бібліотека України;
Ø  Наукова бібліотека Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського;
Ø  КУТОР «Тернопільська обласна наукова медична бібліотека»
Ø  Українська бібліотечна асоціація; Секція працівників медичних бібліотек.

Конференція проводиться відповідно до «Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та  науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2018 році». 
Робочі мови конференції: українська, англійська.

Основні питання конференції:
·         Сучасні тенденції розвитку медичних бібліотек України;
·          Формування нових напрямів і форм інформаційно-бібліотечної діяльності  відповідно  сучасним  вимогам. Нові послуги та сервіси медичних бібліотек;
·          Доступ до світових інформаційних ресурсів для медичної галузі та забезпечення вітчизняної медицини сучасною науковою інформацією;
·           Створення власних електронних ресурсів і баз даних, організація та правління ними;
·           Інтеграція і комунікація ресурсів бібліотек у формуванні спільного  інформаційного простору. Корпоративна діяльність;
·           Розвиток соціального партнерства з видавничими, громадськими організаціями, установами освіти.

В рамках Конференції відбудеться засідання Секції працівників медичних бібліотек УБА
         
            Зареєструватись можна до 1 березня 2018 року, заповнивши та надіславши заявку до оргкомітету на адресу medlibinfo@gmail.com; або medlib@library.gov.ua