Фонд цінних і рідкісних документів

Фонд рідкісних та цінних документів 
бібліотеки Тернопільського державного медичного університету

Гордістю нашої бібліотеки  є фонд рідкісних та цінних документів, що налічує 1752 одиниці зберігання. Його формування здійснювалося із врахуванням основних критеріїв: хронологічного, історичного, тематичного тощо, що дало підстави для виділення таких колекцій:
  • західноєвропейські видання ХІХ – 40-х рр. ХХ ст. іноземними мовами (здебільшого – німецькою, англійською, польською мовами);
  • дореволюційні видання (до 1917 р. – російською мовою);
  • книги 20-х – 40-х рр. ХХ ст. радянського періоду (російською та українською  мовами);
  • закордонні видання ХХ ст. (англійською, німецькою, польською, словенською та іншими мовами).
Звичайно, можна вести мову про моральне старіння окремих книг цього фонду, проте одразу варто зазначити, що цінність такої літератури визначають не матеріали і результати дослідження, а сам феномен видання. Книга – це не просто лише звичайний факт біографії науковця, а, за словами відомого російського письменника М.Пришвіна, матеріалізація особистості автора, свідчення його напруженої самовідданої праці, яка є складовою загальних динамічних процесів у сфері медичної науки. І якщо ми сьогодні маємо серйозні компаритивстичні студії в царині літературознавства, то хіба не мають перспективи аналогічні дослідження і в медицині?
Так, наприклад, аналіз видань фонду дає всі підстави стверджувати високий рівень інтеграційних процесів у медичній науці часів Російської імперії, оскільки значна частка книг – це праці відомих західноєвропейських вчених: наприклад,  «Гістологія, або Вчення про тканини людини» А. Кьоллікера (Санкт-Петербург,1864), «Рекомендації. До вивчення хвороб нервової системи» Дж. Росса (Санкт-Петербург, 1882) «Хвороби очей» Г. Беррі (Санкт-Петербург, 1897), «Підручник гінекологічної діагностики» Г. Вінтера і К. Руге (Санкт-Петербург, 1897), «Жіночі хвороби» Г. Фріцша (1902), «Розвиток людського зародка» М. Маршаля (М., 1905), «Елементи ембріології людини і хребетних тварин» О. Гертвіга (Санкт-Петербург, 1908);  «Атлас анатомії людини» В. Шпатегольца і В. Гіса (М., 1907 – 1918) роботи російських науковців «Очні хвороби у їх звязку із загальними захворюваннями організму» А. Натансона (Санкт-Петербург, 1894), «Медична бактеріологія» Г. Габрічевського (Санкт-Петербург, 1903) «Фізіотерапія. Рекомендації для практичних лікарів» П. Мазерницького (Петроград, 1916). Є у колекції книгозбірні і знаменита «Енциклопедія практичної медицини» у 4-ох томах з додатковим 5-им (видання Брокгауза і Єфрона, 1907 – 1920), видання по-своєму унікальні, бо російський варіант вийшов майже на 2 роки швидше, ніж сам німецький оригінал.
Колекція документів радянського періоду суттєво програє в цьому плані: кількість досліджень європейських та американських авторів суттєво зменшується – з огляду на ідейні та ідеологічні упередження, відверту „шпигуноманію”, що, звичайно, було не користь вітчизняній науці. Політичні процеси, переслідування і ліквідація „ворогів народу” породили численні лакуни у сфері друкованої продукції: вчорашні друзі й однодумці виявлялися політичними противниками, з якими розправлялися не тільки фізично, але й шляхом вилучення їхніх праць із фондів бібліотек (тому й збереглися в кращому випадку лише поодинокі екземпляри). Тому українські видання, особливо часів українізації кінця 20-х рр. ХХ ст., що просто дивом уціліли, сприймаються з особливим піїтетом.
Так, у фондах нашої бібліотеки знаходиться (причому зберігся в дуже хорошому стані) «Практичний словник медичної термінології»  (Харків, 1931), підготований групою науквців (В. Крамаревський, О. П’ятак, Савицький В., Туровець О., Шуринок А.) наприкінці 20-х і виданий накладом 15 тис. екземплярів. Розкритикувавши у «Передньому слові» тогочасний популярний «Медичний російсько-український словник» Кисільова (!) як «надто сировий і мало опрацьований, посідаючи середнє місце між науковим і практичним, він не може вдовольнити ні теоретика, ні практика…Складаючи його (тобто власний – І. Г.), ми мали не остаточно розв’язати проблеми української медичної термінології, а тільки задоволити нагальну потребу». Вважаємо, що це видання може зацікавити не лише лінгвістів, але і працівників медичної сфери.
Цінність нашої книгозбірні визначає й індивідуальна специфіка низки екземплярів. Маємо на увазі читацькі помітки (підкреслення, позначки, коментарі тощо), бібліотечні штампи, факсиміле, підписи власників, печатки приватних бібліотек, які дають змогу прослідкувати індивідуальну історію багатьох книг. Так, наприклад, у колекції представлене видання із фондів однієї із німецьких бібліотеки часів Третього рейху (про це свідчить печатка із зображенням орла, який тримає у лапах вінок з дубового листя, в середині якого знаходиться свастика). Згаданий „Практичний словник медичної термінології” спочатку знаходився у фондах Українського державного ото-ларингологічного інституту, про що свідчить відповідна печатка; на титульних сторінках інших видань знаходимо штамп „Фундаментальной библиотеки Военно-Морской Академии” тощо.
Такі документи потребують правильно організованого зберігання: відповідного температурного режиму, частішого знепилення, провітрювання фондового приміщення, мінімального освітлення. Це особливо важливо для збереження робочого стану книг 1840-1900 рр., у яких папір найчастіше окислюється і руйнується.
Варто зазначити, що завдяки належно організованому догляду книги знаходяться в робочому стані, а це особливо важливо для здійснення наукових досліджень. Тому запрошуємо всіх, хто цікавиться еволюцією медичних знань і провадить в цій галузі цілеспрямовані пошуки, до роботи з унікальними джерелами фонду рідкісних та цінних документів бібліотеки медичного університету.


Немає коментарів:

Дописати коментар