У бібліотеці розпочась декада відкритих дверей

20 вересня презентацією друкованих видань розпочалась Декада відкритих дверей у бібліотеці Тернопільського державного медичного університету імені І. Горбачевського.

Працівники інформаційно-бібліографічного відділу представили гостям бібілотеки видання із серій бібліографічних покажчиків «Наукові праці вчених Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського» та «Вчені Тернопільського державного медичного університету».

Про довідкові видання з першої серії розповіла розповіла завідувач інформаційно-бібліографічного відділу Наталія Водюк.

Бібліограф І категорії Надія Криськів презентувала видання із серії «Вчені ТДМУ імені І. Я. Горбачевського», зокрема книгу «Леонід Якимович Ковальчук. Біобібліографічний покажчик».

До цієї ж серії належить і біобібліографічний покажчик «Анатолій Іванович Локай – видатний вчений-токсиколог і педагог» (друге видання), яке представила бібліограф І категорії Любов Лущинська.

У презентації взяли участь працівники Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, Тернопільської обласної бібліотеки для молоді, Тернопільської обласної бібліотеки для дітей, Тернопільської обласної наукової медичної бібліотеки, наукових бібліотек Тернопільського національного економічного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка, Тернопільського національного технічного університету імені І.Пулюя.

Про роботу оновленої бібліотеки ТДМУ розповіла її директор Олена Проців. З вітальними словами до присутніх звернулися гості свята – директор Тернопільської обласної наукової бібліотеки Василь Вітенко, директор Тернопільської обласної бібліотеки для дітей Надія Новіцька, директор Наукової бібліотеки ТНЕУ Казимир Возьний. Вони тепло привітали колектив книгозбірні і подякували за цікавий захід. Казимир Возьний подарував бібліотеці тритомне видання «Фінансова думка України».

Львівський міжнародний бібліотечний форум «Модерна бібліотек@ в мінливому світі»

14—17 вересня 2016 р. у межах 23-го Форуму видавців у Львові відбувся VІІ Львівський міжнародний бібліотечний форум «Модерна бібліотек@ в мінливому світі», організований Українською бібліотечною асоціацією за партнерської підтримки ГО «Форум видавців», Міністерства культури України, Посольства США в Україні та Goethe-Institut в Україні, бібліотечних й освітянських інституцій держави У часниками форуму стали близько 200 керівників та провідних фахівців бібліотек майже з усіх регіонів України, науковці, викладачі вищих навчальних закладів, видавці, автори, читачі, інші зацікавлені особи й поціновувачі читання. Від бібліотеки Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського у роботі форуму взяла участь директор бібліотеки Олена Проців.

Форум працював чотири дні на понад десяти майданчиках бібліотек та університетів Львова. Його програма охопила різні аспекти інформаційно-бібліотечної роботи. Розглядалися питання академічної доброчесності, бібліотечної освіти в інформаційному суспільстві, адвокації, сучасних ІТ-систем для бібліотек, наукового супроводу та ефективних професійних комунікацій, тощо, що спонукало учасників до зацікавленого обговорення актуальних питань.

Однією з головних тем, що активно обговорювалася на заходах Бібліотечного форуму, стала академічна доброчесність – моральний кодекс та етичні правила цивілізованого наукового та освітнього співтовариства. Дві сесії студії «Дослідження і комунікації» було присвячено висвітленню перших результатів Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP). Відбулись презентації книг «Академічна доброчесність як основа сталого розвитку університету» (Київ, 2016) та «Посібника з академічної грамотності та етики» (Харків, 2015).

Під час круглого столу «Культура академічної доброчесності і бібліотеки», у роботі якого взяло участь близько 80 представників бібліотек, університетів, видавництв та інформаційних центів, Тарас Тимочко, координатор Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP), представник Американських Рад з міжнародної освіти, представив перші результати Проекту. Відбулось активне обговорення напрацювань наших колег з різних наукових бібліотек вищих навчальних закладів України – учасників проекту.

Дискусія точилася навколо проблем розвитку бібліотечно-інформаційного сервісу на засадах академічної доброчесності; особливостей застосування міжнародних стилів цитування в українських реаліях; використання комп’ютерних програм для перевірки на плагіат; застосування сучасних методів боротьби з плагіатом в академічному середовищі. Особливу увагу було приділено питанню методики навчання студентів академічній доброчесності у бібліотеках ВНЗ. Відзначалося, що лише у тріаді «Викладач – Студент – Бібліотека» можна досягти успіху у популяризації принципів академічної доброчесності. Рекомендовано включати тематику з академічної доброчесності до навчальних курсів «Вступ до спеціальності», «Сучасні стратегії розвитку науки» та ін., спеціальних занять з основ інформаційної культури, що проводяться бібліотеками ВНЗ. Чекаємо найближчим часом від учасників проекту методичних рекомендацій із зазначених питань, які у вигляді електронних видань будуть доступні всій науковій спільноті України.

Під час роботи студії «Модерна бібліотека: межі кордонів» учасники Форуму в інтерактивній формі визначали сучасну бібліотеку та бібліотеку майбутнього. А доктор наук із соціальних комунікацій Олена Воскобойнікова-Гузєва професор Київського університету імені Бориса Грінченка, презентувала проект УБА, розроблений в межах навчання у Києво-Могилянській бізнес-школі «Концепти бібліотеки майбутнього: роль і можливості Української бібліотечної асоціації».

Учасники Бібліотечного форуму також мали можливість взчти участь у майстер-класі «Масові онлайн-курси» та студії «Модерній бібліотеці – модерного фахівця», під час якої розкривались питання бібліотечної освіти в інформаційному суспільстві та сучасний імідж бібліотечної професії.

Серед подій Бібліотечного форуму багатьом запам’ятається й студія «Адвокація: нова хвиля». ЇЇ учасники обговорювали проект «Програми з адвокації УБА на 2017-2021 рр.», мета якої — лобіювати та захищати права користувачів бібліотек і мешканців громад на бібліотечне обслуговування та безперешкодний і рівноправний доступ до інформації, відстоювати їхні права в умовах суспільних перетворень та об’єднання територіальних громад.

Цікаво пройшла панельна дискусія «Модерна бібліотека. Європейський досвід», під час якої польські та українські колеги розглядали бібліотеку як нову установу культури і вплив великих культурних подій на функціонування бібліотек. Польський досвід трансформації бібліотек презентували віце-директор Інституту книжки з питань реалізації програм Ельжбета Каліновська та керівник відділу промоції Міської публічної бібліотеки у Вроцлаві Йоланта Гжельчик. А заступник директора Центру знань та інформації Науково-технічної бібліотеки Вроцлавської політехніки Єнджей Лесневській показав на власному прикладі якою може бути бібліотека без книг та розкрив вплив цифрових інновацій на роботу бібліотекаря.

Не менш цікавою була й інша секція, де учасники бібліотечного форуму обговорювали участь бібліотек у розбудові публікаційної активності науковців університету, брали участь у майстер-класі «Можливості платформи Web of Science для якісних наукових досліджень». Також було презентовано проект «Українські наукові журнали» для науковців і видавців.

Не залишився поза увагою учасників форуму й круглий стіл «Сучасні ІТ-рішення для бібліотек». Усіх присутніх на заході помітно зацікавило комплексне рішення інформатизації для бібліотек від фірми ExLibris. А ще була поставлена конкретна мета — корпоративна каталогізація університетських бібліотек в Україні.

Отже, вже всьоме бібліотечна громадськість України та зарубіжжя у місті Лева активно й творчо обговорює діяльність книгозбірень у новому вимірі, обмінюється досвідом, генерує нові ідеї, налагоджує партнерства, започатковує проекти та отримує задоволення від спілкування з колегами і друзями, від розмаїття нових думок і видань, презентацій, зустрічей з авторами, автограф-сесій,  конкурсів, літературно-мистецьких заходів, захоплюючої та інтелектуально насиченої атмосфери Форуму.

Бібліотека запрошує на Декаду відкритих дверей

19—30.09	Екскурсії бібліотекою для студентів 1 курсу ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського
19—30.09	Акція «Подаруй бібліотеці книжку»
20.09 11.00	Презентація серії бібліографічних покажчиків «Вчені Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського»
21.09 15.00	Творча зустріч відомою тернопільською письменницею, етнографом та фольклористом, громадським діячем, волонтеркою Лілією Мусіхіною. Презентація історичного роману-притчі «Звичайник»
22.09 15.00	Літературно-музична  імпреза «Пісня лікує душу» за участю автора і виконавця власних пісень, викладача Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, доцента Юрія Футуйми
23.09 10.00-18.00	День інформації. Перегляд нових надходжень періодичних видань та підручників до бібліотеки ТДМУ
26.09 11.10	Творча зустріч «Прийшов, написав, прожив» з науковцем і письменником, автором  28 книг спогадів, колишнім ректором ТДМУ, професором Іваном Семеновичем Сміяном
27.09	Перегляд нових надходжень літератури до бібліотеки ТДМУ
28.09 15.00	Поетичні читання «Поезія — це завжди неповторність…» за участі поетів-викладачів ТДМУ Ігоря Гаврищака, Валерія Дідуха, Романа Ладики
29.09	Перегляд нових надходжень літератури до бібліотеки ТДМУ
30.09 11.00	Урочисте святкування Всеукраїнського дня бібліотек

18 вересня - 175 років від дня народження Михайла Петровича Драгоманова

Драгоманов Михайло Петрович (30 (18) вересня 1841, Гадяч, Полтавська область - 2 липня (20 червня) 1895, Софія) - український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. Один із організаторів "Старої громади" у Києві. Доцент Київського університету (1870-1876). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876-1889). Професор Софійського університету (1889–1895).

Батьки М.Драгоманова, дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. «Я надто зобов’язаний своєму батьку, який розвив у мені інтелектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу і боротьби...» — згадував пізніше Михайло Петрович. З 1849 по 1853 рік юнак навчався в Гадяцькому повітовому училищі, де, з-поміж інших дисциплін, виділяв історію, географію, мови, захоплювався античним світом. Продовжував своє навчання допитливий хлопець у Полтавській гімназії. Це були часи накопичення знань, розширення поля інтересів, захоплення новітніми політичними течіями. М.Драгоманов вражав викладачів своєю надзвичайною цілеспрямованістю, працьовитістю, освіченістю. Його сестра Ольга (майбутня письменниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки) згадувала, що «книжок... Михайло перечитав ще в гімназії таку силу і таких авторів, що багато учнів середніх шкіл пізніших часів... здивувались би, почувши, що між тими авторами були й такі... як Шлосер, Маколей, Прескот, Гізо».

Восени 1859 року М.Драгоманов вступає на історико-філологічний факультет Київського університету. Тут у нього з’являються значно ширші і більші можливості вдосконалювати свою загальну освіту, повніше і живіше знайомитися з тими суспільними і політичними процесами, що постійно зароджувалися у неспокійному студентському середовищі. Університет тих часів являв собою один із найважливіших осередків наукового, культурного і громадського життя. Значною мірою це була заслуга попечителя цього закладу, славетного хірурга М.Пирогова, який «допустив у Києві de facto академічну свободу, схожу на європейську». М.Драгоманов намагався встигати й органічно поєднувати процес навчання з практичною громадською роботою, на яку підштовхували розбуджені загальною ситуацією політичні настрої.

Етапним у справі становлення М.Драгоманова як політичного і громадського діяча став його виступ над труною Шевченка у Києві, коли прах великого Кобзаря перевозили до Чернечої гори. Слова, сказані тоді ще юним промовцем: «Кожний, хто йде служити народу, тим самим надіває на себе терновий вінець», — виявилися пророчими. У 1863 році М.Драгоманов стає членом Громади. Ці об’єднання виникали як форма пробудження свідомості національної інтелігенції до пізнання української літератури, історії, культури, народного побуту, права. Пізніше у 70-х рр. з’явилися нові, молоді Громади, в статутах яких уже стояло питання про «самостійне політичне існування» України з «виборним народним правлінням». З середини 60-х років становлення М.Драгоманова як ученого відбувається у тісному взаємозв’язку з його публіцистичною діяльністю. По суті, в цих роботах М.Драгоманова — історичних, етнографічних, філологічних, соціологічних — мимоволі відбувається зміщення акцентування на політичне підґрунтя означуваного питання. У 1871 році Київський університет відряджає М.Драгоманова за кордон. Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три, відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Флоренцію, Гайдельберг, Львів.

Особливе місце в політично-публіцистичній діяльності М.Драгоманова посідає Галичина. Він був одним з перших, хто намагався розбудити галицьке громадське життя, піднести рівень суспільної свідомості. Трирічне закордонне турне М.Драгоманова було надзвичайно плідним для молодого вченого. Він тепер міг критично оглянути й оцінити свої переконання, зіставляючи їх з наочним західноєвропейським досвідом. Наступ реакції, повторне запровадження утисків проти відроджуваних проявів української культури змусили М.Драгоманова виїхати за кордон і стати політичним емігрантом.

Восени 1875 року Михайло Петрович через Галичину та Угорщину вирушає до Відня з наміром створити там осередок національної політичної думки, започаткувати випуск української газети.

Прогресивний громадсько-політичний збірник «Громада» М.Драгоманов створив у Женеві восени 1876р. Було видано п’ять томів збірника.

Головна тема «Громади» — дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і устремлінь до свободи і рівності серед світової спільноти.

З другої половини 80-х рр. М.Драгоманова запрошують до співпраці ряд провідних видань Галичини. Становлення і розвиток національних рухів у Західній Україні, за свідченням І.Франка, стало останньою і, мабуть, найбільшою радістю в житті Драгоманова. У 1889 році Михайла Петровича запрошують на кафедру загальної історії історико-філологічного факультету Софійського університету Болгарії. Ім’я М.Драгоманова асоціювалося в свідомості прогресивної громадськості з боротьбою слов’янських народів за свободу, автономію, братерство.

Виважений і проникливий політик М.Драгоманов мучився тією задушливою атмосферою у суспільстві, що склалася на теренах Російської імперії у ставленні до національних меншин.

Це був період перед черговим тотальним наступом на вільнолюбний настрій народу.

«Пригнічений стан духу значною мірою збільшується від усвідомлення печального стану справ в Україні», — так свідчила Леся Українка про останні дні життя М.Драгоманова. Тимчасові поліпшення загального стану сприяли сплескам творчого піднесення, але несподівана смерть від розриву аорти 20 червня 1895 року обірвала життя великого вченого і громадського діяча. Похований М.Драгоманов у Софії.

Літературознавчі погляди М.Драгоманова

М.Драгоманов у своїх наукових і літературно-критичних працях 70— 90-х років («Література російська, великоруська, українська і галицька», 1873—1874 pp.; «Листи на Наддніпрянську Україну», 1893— 1894 pp.; «Святкування роковин Шевченка в «руському обществі», 1873 p.; «Війна з пам'яттю про Шевченка», 1882 р.; «Т. Шевченко в чужій хаті його імені», 1893 р. та ін.) вимагав, щоб література неодмінно керувалася принципами вірності правді життя, відповідала своєму часові, сягала проблемами та героями глибин суспільного життя. Велике значення мала розробка Драгомановим концепції народності літератури. Він наголошував на історичності цієї категорії, яка, постійно розвиваючись, оновлюючи зміст і форму, виявляла глибоку чутливість до суспільних і естетичних потреб народу. Підтримуючи у творчості українських письменників справді народне, М. Драгоманов вів рішучу боротьбу проти псевдонародності, провінційності та обмеженості літератури.

Одним з перших в українському літературознавстві М.Драгоманов звернувся до аналізу романтизму як напряму в мистецтві, що в попередні десятиліття відіграло позитивну роль у становленні національної літератури, викликавши зацікавленість до усної народної творчості, етнографії, міфології українців. Цим самим було підготовлено передумови для реалізму, який став домінувати в українській літературі другої половини XIX століття. Цікавою є сама концепція реалізму в естетиці М. Драгоманова, осердям якої є вимога безтенденційного, об'єктивного змалювання життя.

Недооцінка переваг реалістичного способу відображення дійсності вела до того, що окремі українські письменники (наприклад О. Стороженко) малювали абстрактні схеми, а не живих людей, захоплювалися дидактизмом, у той час як художня творчість вимагає «виводити на сцену існуючі, а не видумані особи й становище». Досягнення реалізму в українській літературі вчений пов'язував з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, частково Юрія Федьковича. Займаючись порівняльним літературознавством, М.Драгоманов пропагував важливість загальнолюдських естетичних цінностей у розвиткові культури українського народу.

Джерело: http://www.dragomanov.npu.edu.ua/dragomanovs-biography

З Днем фармацевтичного працівника!

Вітаємо студентів, викладачів та співробітників фармацевтичного факультету ТДМУ
Бажаємо всім міцного здоров'я, творчих успіхів, впевненості у своїх силах, натхнення, терпіння і радості!

Колектив бібліотеки

Вітаємо з Днем знань!

Вітаємо студентів, викладачів та співробітників університету з Днем знань і початком нового навчального року!
Бажаємо всім міцного здоров'я, творчих успіхів, впевненості у своїх силах, натхнення, терпіння і радості!

Колектив бібліотеки

Культурологічний календар

вересень

1 - День знань

90 років від дня народження Олександра Івановича Губарєва (1926), українського графіка

80 років від дня народження Миколи Івановича Мерзликіна (1936–2006), українського режиссера, актора

2 - 160 років від дня народження Василя Лукича [справж. – Володимир Лукич Левицький (1856–1938)], українського письменника, літературознавця, журналіста, видавця, бібліографа, культурно-освітнього та громадського діяча

4 - 25 років від часу підняття (1991) над будинком Верховної Ради України синьо-жовтого прапора

Джон Маклеод

6 - 140 років від дня народження Джона Джеймса Маклеода (1876–1935), англійського фізіолога

7 - 110 років від дня народження Дезидерія Милого (1906–1971), українського художника, педагога

8 - Міжнародний день письменності

100 років від дня народження Григорія Марковича Слуцького (1916–1990), українського архітектора

Іван Михайлюк

9 - 110 років від дня народження Івана Андрійовича Михайлюка (1906–1988), українського письменника

10 - День українського кіно

11 - 80 років від дня народження Івана Єгоровича Мірошниченка (1936), українського поета

13 - 140 років від дня народження Шервуда Андерсона (1876–1941), американського письменника

80 років від дня народження Олександра Романовича Гижи (1936), українського письменника, церковного діяча

Олександр Пащенко

14 - 110 років від дня народження Олександра Сафоновича Пащенка (1906–1963), українського графіка

110 років від дня народження Людмили Анатоліївни Ярошевської (1906–1975), українського композитора, педагога

80 років від дня народження Богдана Костянтиновича Медвідського (1936), українського філолога, фольклориста, етнографа (Канада)

17 - День фармацевтичного працівника

Михайло Драгоманов

18 - 175 років від дня народження Михайла Петровича Драгоманова (1841–1895), українського філософа, історика, публіциста, фольклориста, економіста, громадського діяча.

19 - 180 років від дня народження Григорія Миколайовича Мінха (1836–1896), українського патологоанатома, епідеміолога

175 років від дня народження Анатоля (Наталя) Климентійовича Вахнянина (1841–1908), українського композитора, письменника, журналіста, педагога, громадсько-політичного діяча

Олександр Горовиць

140 років від дня народження Олександра Йохимовича Горовиця (1876–1927), українського піаніста, педагога

120 років від дня народження Володимира Івановича Калина (1896–1923), українського актора, режисера

20 - 125 років від дня народження Павла Петровича Филиповича (1891–1937), українського поета, літературознавця

120 років від дня народження Теофіла Семеновича Демчука (1896–1992), українського актора, педагога, театрознавця

110 років від дня народження Олександра Микитюка (1906–1986), українського композитора, диригента (США)

75 років від дня народження Степана Івановича Гостиняка (1941), українського поета, літературознавця (Словаччина)

21 - Міжнародний день миру

Герберт Уеллс

150 років від дня народження Герберта Джорджа Уеллса (1866–1946), англійського письменника

80 років від дня народження Віктора Панасовича Мірошниченка (1936–2001), українського актора, режисера

70 років від дня народження Леоніда Володимировича Кисельова (1946–1968), українського поета

23 - 130 років від дня народження Павла Івановича Зайцева (1886–1965), українського літературознавця, громадсько-культурного та наукового діяча

80 років від дня народження Ігоря Івановича Блажкова (1936), українського диригента

24 - 200 років від дня народження Михайла Корнійовича Чалого (1816–1907), українського громадсько-культурного діяча, педагога

120 років від дня народження Тадеуша Сигетинського (1896–1955), польського та українського композитора, хорового диригента

120 років від дня народження Ельзи Тріоле (1896–1970), французької письменниці

Френсіс Скотт Фіцджеральд

120 років від дня народження Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896–1940), американського письменника

110 років від дня народження Андрія Васильовича Карабелеша (1906–1964), українського поета, прозаїка, педагога

100 років від дня народження Костянтина Йосиповича Біди (1916–1979), українського літературознавця, мовознавця (Канада)

90 років від дня народження Миколи Михайловича Курильчука (1926–2004), українського письменника, драматурга

25 - 125 років від дня народження Івана Васильовича Ткачука (1891–1948), українського письменника, журналіста

Арчібалд Хілл

26 - 130 років від дня народження Арчібалда Вівієна Хілла (1886–1977), англійського фізіолога, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології і медицини (1922)

100 років від дня народження Степана Кириловича Мішури (1916–1960) українського письменника

90 років від дня народження Іллі Пантелійовича Овчаренка (1926–1978), українського скульптора

Тимофій Бойчук

27 - 120 років від дня народження Тимофія Львовича Бойчука (1896–1922), українського художника

28 - 130 років від дня народження Микити Івановича Мандрики (1886–1979), українського поета, літературознавця

100 років від дня народження Ольги Василівни Лепешинської (1916–2008), російської артистки балету, педагога

90 років від дня народження Дмитра Петровича Крвавича (1926–2005), українського скульптора, художника, мистецтвознавця, педагога

90 років від дня народження Кіри Олександрівни Шахової (1926), українського літературознавця, педагога

Михайло Грушевський

29 - 150 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866–1934), українського письменника, історика, соціолога, літературознавця, політичного діяча.

30 - Всеукраїнський день бібліотек

120 років від дня народження Ярослава Васильовича Барнича (1896–1967), українського композитора, диригента, скрипаля, педагога

110 років від дня народження Володимира Олександровича Бєліцера (Беліцер) (1906–1988), українського біохіміка

90 років від дня народження Надії Несторівни Бабенко (1926), української майстрині художнього ткацтва

90 років від дня народження Костянтина Дмитровича Огнєвого (1926–1999), українського співака