Запрошуємо на "Літературну сторінку"

Шановні користувачі! 

Представляємо вам нову рубрику нашого блогу - "Літературна сторінка", де плануємо розміщувати художні твори наших читачів - викладачів та студентів університету. Відкриває її книжка викладача кафедри філософії і суспільних дисциплін, кандидата історичних наук Леоніда Васильовича Кравчука "Слово про Божу гору ". 

Кравчук, Л. В. Слово про Божу гору / Л. В. Кравчук, С. Л. Кравчук. - Тернопіль: Вектор, 2013. - 36 с. 

Багатющі простори Волині з давніх давен були об'єктом посиленої уваги чужоземних племен та держав. Така благодатна земля постійно піддавалась нападам інших народів. У багатовіковій історії боротьби наших пращурів за право бути власником і господарем своєї землі збереглось у пам'яті народу чимало легенд і переказів... До уваги читачів дві старовинні волинські легенди: "Слово про Божу гору" та "Ярко".

2015 рік - Рік Якова Гніздовського

2015 рік на Тернопільщині оголошено Роком Якова Гніздовського — українського митця, який працював у різних жанрах живопису й графіки: портреті, пейзажі, натюрморті, іконописі, екслібрисі, книжковій ілюстрації, прикладній графіці. Його дереворити на грушевому та вишневому дереві стали справжньою окрасою світового мистецтва ХХ століття.

Роботи українського художника прикрашають Національний музей американського мистецтва у Вашингтоні, Музей образотворчих мистецтв у Бостоні, Віргінський музей образотворчих мистецтв у Річмонді, Музей мистецтв Філадельфії, Едісонівську галерею американського мистецтва в Андовері. Бібліотеку Конгресу США, приватні колекції Рокфеллера й Вудворта… Облаштовуючи робочий кабінет, Президент США Джон Кеннеді прикрасив його картинами Гніздовського «Зимовий пейзаж» і «Соняшник». Твори митця є навіть у музеях Японії.

З нагоди ювілею митця бібліотека Тернопільського державного медичного університету започатковує на своєму блозі нову рубрику - "Рік Якова Гніздовського", у якій публікуватимуться матеріали, присвячені життю й творчості українського генія.

Відкриває рубрику розвідка "Яків Гніздовський — всесвітній геній з Тернопільщини".

Далі буде...

24 травня - День слов’янської писемності й культури

24 травня у світі відзначають День слов’янської писемності й культури, вшановують пам’ять рівноапостольних Кирила та Мефодія, Першовчителів і Просвітителів слов’ян, творців слов’янської абетки.

Тим, хто цікавиться питаннями історії слов’янської писемності, пропонуємо прочитати наукову розвідку кандидата філологічних наук, доцента кафедри українознавства Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Валентини Зевако "До історії створення  слов’янської системи письма" .

«Твердий, як сталь, а добрий, як брат»

(до 125 річниці з дня народження Миколи Євшана)

19 травня 2015 року українська літературознавча наука відсвяткувала важливу дату – 125 років від дня народження Миколи Євшана (інші псевдоніми та криптоніми – Явір, М. Євшан, Лебедик, М. Ф.), відомого літературного критика, публіциста й перекладача, літературознавця та громадського діяча, офіцера Української Галицької Армії. Доля відміряла йому небагато – якихось 30 літ, тому коли спробуємо хоча б окреслити в загальних рисах тільки його літературну спадщину, то будемо щиро подивововані з його працездатності, діапазону інтересів, сили волі і духу. Він, син галицького рільника, став одним із найпотужніших інтелектуалів, вдумливим читачем і аналітиком, творцем нового напряму у вітчизняній літературознавчій науці, суворим і справедливим критиком, для якого не існувало літературних «ідолів» та авторитетів, а була тільки одна істина – правдиве мистецтво. І все-таки, коли історичні вітри епохи принесли надію на побудову власної Української держави, Микола Євшан, не замислюючись, проміняв «стилос» на «стилет» і поклав своє життя на олтар національної ідеї.

Міжнародна науково-практична конференція в Чернівцях

Для працівників медичних бібліотек України травневі дні 2015 року були сповнені не лише радістю давно очікуваного тепла і позитиву буяння природи, але й перспективою фахового форуму, що став традиційним  завдяки Національній науковій медичній бібліотеці України, якій уже 85 років.
14-15 травня 2015 року в м. Чернівцях відбулася міжнародна науково-практична конференція «Бібліотечні цінності в епоху сучасних інформаційних технологій». Цьогоріч естафету прийняла бібліотека Буковинського державного медичного університету, яка святкує 70-ту річницю від дня заснування. Ці дві дати зібрали на гостинній буковинській землі гостей – керівників і співробітників вузівських та обласних наукових бібліотек майже з усіх областей України.Пленарне засідання відбувалося в Палаці «Академічний» БДМУ. 

Європейський вибір України

16 травня  в Україні відзначається День Європи.

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.

Відправною точкою до встановлення цього свята стала  Декларація Шумана.

57 років тому, 9 травня 1950 року, міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман представив усьому світові своє бачення майбутнього єдиної Європи – ключ до миру та добробуту на континенті. Він закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття потому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати День Європи.

З 2003 року, відповідно до Указу Президента, цей день відзначається і в Україні. Метою його відзначення є формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України; ознайомлення якомога ширшого кола громадськості з європейськими цінностями та традиціями; популяризація загального європейського культурного надбання серед громадськості, зокрема, молоді; залучення українців до діяльності, пов’язаної з інтеграцією країни до ЄС.

Вітаємо з ювілеєм!

10 травня 2015 року свій ювілейний день народження відсвяткував Олексій Михайлович Волков – лікар, письменник, знаний в Україні автор детективних романів.

Олексій Волков народився в м. Тернополі. У 1988 році закінчив Тернопільський медичний інститут, з 1989 працює хірургом у Козівській центральній районній лікарні.   

Волков - автор романів «Виконавець» (2001), «Подорож у безвихідь» (2003), «День відбуття» (2004), «Амністія для хакера» (2005), «Переможець отримає все» (2007), «Лікарня на відлюдді» (2008), «Слід на воді»(2011),  «Емісар» (2012), «Мертві квіти» (2013), збірки оповідань «Останній крижень» та кіносценарію «Лікарня».

Член НСПУ з 2003 року.

Переможець літературних конкурсів «Золотий Бабай» (2002) та «Коронація слова» (2005), номінант конкурсу «Ґранд-Коронація Слова» (2010).

За вагомий внесок у розвиток сучасного українського гостросюжетного роману у 2013 році Олексій Волков отримав премію «Золотий пістоль».

Телеканал «1+1» придбав права на екранізацію роману «Лікарня на відлюдді».

Вітаємо ювіляра!

Новий розділ блогу

Шановні користувачі!

Представляємо Вашій увазі новий розділ нашого блогу - «Наукові обрії».

У  ньому ми будемо розміщувати наукові розвідки різної тематики.

Усі, хто цікавиться питаннями виникнення, формування та розвитку українських топонімів (географічних назв), можуть переглянути статтю доцента кафедри українознавства Марії Павлівни Тишковець «Становлення та розвиток українських топонімів».

Запрошуємо до співпраці!

8 травня - День пам’яті та примирення

8 травня Україна разом із багатьма країнами Європи відзначає як День пам’яті та примирення.

Ця дата встановлена указом Президента України «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі і 70-ї річниці завершення Другої світової війни». Метою її відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів».

Символом відзначення Дня пам'яті та примирення є червоний мак. Це міжнародний символ пам'яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, алюзія кривавового сліду від кулі, що передає страждання та смерть.
Використання квітки червоного маку як символу пам'яті
бере початок з вірша «У полях Фландрії» (1915), написаного під час Першої світової війни канадським лікарем, підполковником Джоном Мак-Креєм. Саме згадані у вірші червоні маки, що росли на могилах загиблих, стали маками пам'яті.

John McCrae

Джон Мак-Крей

In Flanders fields the poppies blow Between the crosses, row on row, That mark our place; and in the sky The larks, still bravely singing, fly Scarce heard amid the guns below. We are the Dead. Short days ago We lived, felt dawn, saw sunset glow, Loved and were loved, and now we lie In Flanders fields. Take up our quarrel with the foe: To you from failing hands we throw The torch; be yours to hold it high. If ye break faith with us who die We shall not sleep, though poppies grow In Flanders fields.

У полі Фландрії поміж хрестами Гойдає вітер мак рядами, Щоб знали місце, де ми є; Там жайвір ноту дістає Ледь чутно між гармат місцями.   Нас більш нема. Хоч цими днями Жили, стрічали сонце з вами. А зараз ложе в нас он де У полі Фландрії. Забудьте свари з ворогами, Слабкими кидаєм руками Вам факел, хай снаги стає. Без клятви не заснем ніде, Хоч маки і ростуть над нами У полі Фландрії. переклад Наталії Безсонової

Підполковник Джон Мак-Крей (30 листопада 1872 — 28 січня 1918) — канадський лікар-хірург, поет, художник. Воював під час Першої світової війни. Відомий віршем-меморіалом війні «У полях Фландрії». 

Хоча існують різні версії того, що саме надихнуло автора написати його найвідоміший твір, найпоширенішою є думка про те, що МакКрей написав «У полях Фландрії» 3 травня 1915 року, за день після перебування на похороні його друга, лейтенанта Алекса Гелмера, який загинув у бою під фландрійськім містом Іпром у Західній Бельгії.  Червоні маки, що стали центральним образом вірша, росли у великих кількостях на полях битв і кладовищ Фландрії.

Вірш «У полях Фландрії» вперше надруковано анонімно у журналі Punch 8 грудня 1915 року, однак у списку авторів за рік Мак-Крей був зазначений як його автор. Ці рядки швидко стали одним із найпопулярніших віршів на війні та швидко були перекладені різними мовам.

Поповнення бібліотечного фонду

Шановні користувачі! Пропонуємо вашій увазі низку книг, які поповнили фонд бібліотеки.

Сподіваємось, вони стануть корисними й цікавими для вас.

611   

Ш 379

Шевченко, О. О. Функціональна анатомія серцево-судинної системи : навч. посібн. для студ. ВМНЗ 4 рівн. акред. / О. О. Шевченко. – К. : Олімпійська література, 2008. – 183 с.

Кільк. примірників   -   1

У навчальному посібнику систематизовано сучасні дані про анатомію серцево-судинної системи. Латинські терміни, подані в посібнику, відповідають новітній редакції Міжнародної анатомічної номенклатури (Сан-Пауло, 1997). Українські анатомічні терміни подано відповідно до Міжнародної анатомічної номенклатури — Український стандарт (2001). Навчальний посібник рекомендовано для поглибленого вивчення анатомії серцево-судинної системи. Для студентів, аспірантів ВНЗ галузі фізичного виховання і спорту, вищих медичних закладів, а також викладачів, лікарів спортивної медицини. 

Наша Нонна Копержинська: штрихи до портрета

1 травня 2015 року виповнилося 95 років від дня народження Нонни Кронідівни Копержинської — української актриси театру і кіно, народної артистки УРСР з 1967 року.

За скупими рядками Вікіпедії — нелегкий шлях талановитої і багатогранної особистості, доля якої видається віддзеркаленням долі України ХХ століття. Сухий перелік фільмів, де вона зіграла здебільшого другорядні ролі, - це шлях українського кіно, загнаного в прокрустове ложе радянською цензурою, яка так і не спромоглася знівелювати творчий потенціал справді народної артистки. І, нарешті, згасання у 90-ті роки, коли, здавалося, настав час для правдивої оцінки «неложними устами» і визнання, а натомість — вигнання з театру, сумне прощання зі сценою, яка була для неї сенсом життя.

Тому вартує у ці дні скласти слова пошани Жінці, Матері, Актрисі, окинувши поглядом те, що зроблене, що відбулося, що прожите й пережите нею упродовж нелегких літ, аби нинішнє покоління у пориві юнацького максималізму не зробило ще одного кроку до прірви непам’яті.

Культурологічний календар

травень

1–2 Свято весни і праці

Нонна Копержинська

95 років від дня народження Нонни Кронидівни Копержинської (1920-1999), української актриси

85 років від дня народження Льва Миколайовича Колодуба (1930), українського композитора, педагога

70 років від дня народження Миколи Івановича Сенченка (1945), українського бібліотечного діяча, фахівця у галузі прикладної математики, комп'ютерної техніки, директора Книжкової палати України

50 років від дня народження Симонии Вілар (Наталія Гавриленко) (1965), української російськомовної письменниці

145 років від дня народження Олександра Миколайовича Бенуа (1870-1960), російського живописця і графіка

3 - Всесвітній день свободи преси. 

120 років від дня народження Теодосія Степановича Осьмачки (1895-1962), українського письменника, поета та прозаїка

Борис Грінченко

4 - 95 років від дня народження Миколи Макаровича Суходолова (1920-2011), українського скульптора

6 - День Великомученика Юрія (Георгія) Побідоносця

105 років із дня смерті Бориса Дмитровича Грінченка (1863-1910), українського письменника, фольклориста, мовознавця, перекладача, критика, редактора, видавця, бібліографа, громадського та освітнього діяча

7 - 175 років від дня народження Петра Ілліча Чайковського (1840-1893), російського композитора й диригента

160 років від дня народження Миколи Феофановича Кащенка (1855-1935), українського вченого-біолога, ембріолога, селекціонера

Мойсей Альтман

125 років від дня народження Мойсея Єлійовича Альтмана (1890-1981), єврейського поета і письменника України

8 - Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни

9 - 70 років із часу Перемоги над нацизмом Європі (1941–1945)

180 років від дня народження Максима Олексійовича Антоновича (1835-1918), російського й українського філософа, публіциста, літературного критика і природознавця

Джеймс Метью Баррі

155 років від дня народження Джеймса Метью Баррі (1860-1937), англійського письменника, казкаря, драматурга

95 років від дня народження Річарда Джорджа Адамса (1920), англійського прозаїка

10  - День матері

Руже де Ліль

255 років від дня народження Клода Жозефа Руже де Ліля (1760-1836), французького поета і композитора

125 років від дня народження Володимира Васильовича Огієвського (1890-1979), українського вченого в галузі радіотехніки, одного з засновників першої постійнодіючої радіостанції в Україні

50 років від дня народження Олексі́я Михайловича Волкова (1965), українського лікаря, письменника, майстра детективного жанру

Лариса Онишкевич

12 - 80 років від дня народження Лариси Онишкевич (1935), українського мовознавця, критика, літературознавця, театрознавця, перекладача, громадської діячки, педагога (США)

13  - Вознесіння Господнє

175 років від дня народження Альфонса Доде (1840-1897), французького письменника

15 - Міжнародний день родини. Всеукраїнський день сім’ї

170 років від дня народження Іллі Ілліча Мечникова (1845-1916), російського і українського вченого-біолога, одного з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології

Йосип Ливчак

16 - День науки

165 років від дня народження Володимира Івановича Щербини (1850-1936), українського історика, педагога, громадського діяча

175 років від дня народження Йосипа Миколайовича Ливчака (Лівчак) (1840-1914), українського громадсько-культурного діяча, видавця і винахідника

115 років від дня народження Хани Миронівни Левіної (1900-1969), української письменниці

105 років від дня народження Ольги Федорівни Берггольц (1910-1975), російської письменниці

17 -  Всесвітній день інформаційного суспільства

Міжнародний день боротьби з гомофобією

505 років із дня смерті Сандро Боттічеллі (1445-1510), італійського художника

Іоанн Павло ІІ

135 років від дня народження Іларія Івановича Карбулицького (1880-1961), українського письменника, педагога, видавця

18 - Міжнародний день музеїв

День скорботи й пам’яті жертв депортації з Криму

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва

115 років від дня народження Юрія Івановича Липи (1900-1944), українського поета

95 років від дня народження святого Іоанна Павла ІІ (1920-2005), Папи Римського

19 - 125 років від дня народження  Миколи Євшана (1890-1919). українського критика, літературознавця

20 - 125 років від дня народження Івана Даниловича Павловського (1890-1936), українського церковного діяча, митрополита УАПЦ

Гектор Мало

185 років від дня народження Гектора Мало (1830-1907), французького письменника

21 - Вознесіння Господнє

Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

125 років від дня народження Миколи Івановича Матяша (1890-1949), російського письменника України

22 - Міжнародний день біологічного різноманіття

175 років від дня народження Марка Лукича Кропивницького (1840-1910), українського драматурга, актора, режисера, композитора, педагога, театрального діяча

105 років від дня народження Григорія Никоновича Логвина (1910-2001), українського мистецтвознавця

Віктор Гюго

130 років із дня смерті Віктора Марі Гюго (1802-1885), французького письменника, публіциста, громадського діяча

24 - День Рівноапостольних Кирила та Мефодія

День слов’янської писемності та культури

Європейський день парків

Йосип Бродський

Європейський день сусідів

185 років від дня народження Олексія Кіндратовича Саврасова (1830-1897), російського живописця

110 років від дня народження Михайла Олександровича Шолохова (1905-1984), російського письменника

75 років від дня народження Йосипа Олександровича Бродського (1940-1996), російського поета, лауреата Нобелівської премії (1987)

25 - 110 років від дня народження Олександра Євдокимовича Корнійчука (1905–1972), українського письменника-драматурга

Зіновій Штокалка

95 років від дня народження Зіновія Павловича Штокалка (1920-1968), українського бандуриста-віртуоза, композитора, письменника

27 - 175 років із дня смерті Нікколо Паганіні (1782-1840), італійського скрипаля і композитора

28 - День прикордонника

275 років від дня народження Федота Івановича Шубіна (1740-1805), російського скульптора

95 років від дня народження Наума Мироновича Тихого (1920-1996), українського поета та письменника

29 - Міжнародний день миротворців ООН

День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження

185 років від дня народження Володимира Ізмайловича Межова (1830-1894), українського та російського бібліографа

105 років від дня народження Сави Овсійовича Голованівського (1910-1989), українського поета, прозаїка, драматурга

30 - День хіміка

31 - Всесвітній день без тютюну (проти тютюнопаління)