І зараз, і завжди залишиться книга

Умберто Еко

Завершив роботу «English Speaking Club»



25 травня відбулося останнє в цьому навчальному році заняття мовний клубу з англійської мови «English Speaking Club».
Щиро дякуємо за співпрацю волонтеру Корпусу Миру Метью Тьорнеру, який допомагав викладачам і студентам нашого університету покращувати свої знання з англійської мови.
«English Speaking Club» відновить свою роботу в вересні.
До зустрічі!
Колектив бібліотеки

21 травня - День Європи в Україні

День Європи в Україні відзначають у третю суботу кожного травня. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році.
Основою для появи цього свята стало підписання Декларації Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об'єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.
Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи. В Україні це свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в ЄС.

Чому святкується День Європи?



Роберт Шуман

9 травня вважається Днем народження Європейського Союзу.
Саме у цей день 57 років тому міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман представив усьому світові своє бачення майбутнього єдиної Європиключ до миру та добробуту на континенті у той час, коли люди ще не відійшли від травм минулої війни, а Європа вже стояла на порозі третьої світової війни.
Декларація Шумана вважається відправною точкою на шляху до Дня Європи.
Тоді у Парижі 9 травня 1950 року Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни обєднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління новій наднаціональній структурі. Це стало „наріжним каменем Європейської федерації”. Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир на нашому континенті.
Три з половиною десятиліття потому на Міланському самміті 1985 року лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати 9 травня як „День Європи”.
Ця дата співпадає з Днем Перемоги у Другій світовій війні (8 травня у країнах Західної Європи) і не дає нам забути про те, що нинішньому миру передували кровопролитні війни та величезні втрати.
На День Європи ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію та, що найголовніше, наше спільне майбутнє.

19 травня - День української вишиванки



Сьогодні, 19 травня, Україна святкує День вишиванки — свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. В цей день кожен українець одягає вишиванку і виходить в ній на роботу, в університет, школу, чи садочок.
Ідея акції «День української вишиванки» належить студентці факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У 2007 році вона запропонувала однокурсникам якогось дня разом одягати вишиті сорочки. У перший рік свята у році вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. У 2016 році Україна святкує День вишиванки десятий рік поспіль.
Українська вишиванка — самовираження українського народу, відображення його цінностей, традицій, культури та історії. Віддавна з нею пов'язані різноманітні легенди та вірування. Існує понад сто технік її виконання, а вишивальниці мовою символів намагались здобути прихильність долі.
Вишиванка – національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь зв’язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію.
Вона – символ здоров’я і краси, щасливої долі і родинної пам’яті, любові і вірності. Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому – кожному вручалась вишита сорочка з візерунком відповідної символіки. Cимволіка новітніх українських вишиванок у своїх образах збігається з орнаментами давніх трипільських часів. В цьому – спадкоємність наших культурних виявів.
Вишиванка – це й оберіг людини від лихого ока та злих духів.
Національне вбрання, національний костюм – це щось більше, ніж одяг.Науковці вважають, що у національному вбранні народ кодує свої «щастя і долю, життя і волю», як про те ідеться в обрядових (традиційних) піснях.
Вишиванка – чи то вишита сорочка, що в її орнаменті зазвичай відображено місцеві особливості та символіка – це для українця не лише одяг, не лише вбрання, яке вдягається у найважливіші дні життя або на свята. Це символ приналежності до роду та нації, ознака українськості, а у наш час ще й один із символів, за яким вирізняється українець у багатомірному, багато-вбраному глобалізованому світі.
Тож носімо на долю і щастя вишиванку наш український космос і наш національний оберіг…

Запрошуємо на день інформації

20 травня 2016 р. з 10.00 по 18.00  в читальній залі бібліотеки  Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського   (вул. Січових Стрільців, 8)   відбудеться День інформації. 
Для перегляду будуть представлені такі періодичні видання:
  1. Pharma magazine. – 2016. – № 4
  2. Polimery w medycynie. – 2015. – № 2
  3. Therapia. Український медичний вісник. – 2016. – № 4
  4. Аптечний аудит. – 2016. – № 7
  5. Артериальная гипертензия. – 2016. – № 1
  6. Безпека життєдіяльності. – 2016. – № 4
  7. Библиотечка практикующего врача. – 2016. – № 3
  8. Буковинський медичний вісник. – 2016. – № 1
  9. Вісник НАН України. – 2016. – № 4
  10. Диабетик. – 2016. – № 2
  11. Дивослово. – 2016. – № 4
  12. Доктор Бджілка. – 2016. – № 1, 2
  13. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2016. – № 2
  14. Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. – 2016. – № 2
  15. Зб. нормативно-директ. документів з охорони здоров’я. – 2016. – № 4
  16. Здоров’я суспільства. – 2016. – № 1-2
  17. Здоровье женщины. – 2016. – № 2
  18. Зубное протезирование. – 2016. – № 1
  19. Інфекційні хвороби. – 2016. – № 1
  20. Косметолог. – 2016. – № 2
  21. Медицина неотложных состояний. – 2016. – № 1
  22. Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2016. – № 1,2
  23. Міжнародний неврологічний журнал. – 2016. – № 1
  24. Мікробіологічний журнал. – 2016. – № 2
  25. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2016. – № 1
  26. Освіта в Україні. – 2016. – № 4
  27. Освіта України. – 2016. – № 4
  28. Офтальмологический журнал. – 2016. – № 2
  29. Приватний лікар. – 2016. – № 4
  30. Репродуктивна ендокринологія. – 2016. – № 1
  31. Рецепты аптечных продаж. – 2016. – № 5
  32. Серце і судини. – 2016. – № 1
  33. Сімейна медицина. – 2016. – № 1
  34. Современная стоматология. – 2016. – № 1
  35. Современная фармация. – 2016. – № 3
  36. Стоматолог инфо. – 2016. – № 3
  37. Сучасна гастроентерологія. – 2016. – № 2
  38. Тернопіль. – 2016. – № 2
  39. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2016. – № 1
  40. Укр. кардіологічний журнал. – 2016. – № 2
  41. Фармацевт практик. – 2016. – № 4
  42. Фітотерапія. – 2016. – № 1
  43. Цитология и генетика. – 2016. – № 2
  44. Шпитальна хірургія. Журнал ім. Л. Я. Ковальчука. – 2016. – № 1
 Інформаційно-бібліографічний відділ.

«Мамо, мамо, вічна і кохана…»

У бібліотеці ТДМУ відзначили  День матері
Погожого сонячного дня 12 травня бібліотека ТДМУ разом із кафедрою українознавства провели літературно-мистецьке свято, присвячене Дню матері. 
Слово "мати", "мамо", "матуся" завжди асоціюється у нас з любов'ю, добротою, ласкою. Мати - найближча людина, яка піклується про нас, незалежно від нашого віку, статусу, сімейного стану, майже єдина людина, яка любить нас безумовною, щирою любов'ю. 
День матері - свято любові і поваги, і єдиним справжнім подарунком у цей день є вираз взаємної любові! Любов матері - основа і джерело життя. У цілому світі мірою гідності людини вважається її вдячність матері за життя, за всі її старання, за виховання дітей і за самопожертви.
Тому студенти різних національностей зібрались у цей день, щоб декламувати вірші, співати пісні, в яких прославляється ім'я Матері.
Ведучі заходу: бібліотекарі Наталія Водюк й Любов Романів
та студентки 1-го курсу стоматологічного факультету Віталія Антонюк  й Анжела Харлак
Найщиріші слова подяки матері-берегині роду звучали з уст студенток першого курсу стоматологічного факультету  Віталії Антонюк  та Анжели Харлак.
Вірш про матір читає студентка 1-го курсу стоматологічного факультету Віталія Антонюк
Можна у світі багато зробити –
Перетворити зиму на літо.
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хащі,
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами –
“В світі усе починається з мами!”
Емоційно й зворушливо линула «Аве Марія» у виконанні студента першого курсу медичного факультету Мікоші Хуберта (Польща).  
Пісню "Аве Марія" виконує Мікоша Хуберт
Розчулила глядачів  і пісня «Материнська любов»,  яку майстерно виконала  студентка другого курсу стоматологічного факультету Христина Врублевська.
Пісню "Матринська любов" виконує  Христина Врублевська
Вірші, присвячені мамі, прочитали  студентки першого курсу  Домініка  Лукашяк (Польща), Аянгба  Хрістел (Гана).

Вірш, присвячений мамі, читає  Домініка Лукашяк

 Аянгба  Хрістел читає вірш, присвячений мамі
Студент першого курсу Томаш Блащишин заспівав пісню про маму англійською мовою.
Томаш Блащишин виконує пісню про матір англійською мовою
 Студент другого курсу Мохамед Хассан Абделмунам Елтаєб з Гани прочитав вірш про маму французькою мовою, а його співвітчизник  і однокурсник Нсіах Річард     –  власного вірша, написаного українською, який юнак присвятив рідній мамі і всім матерям світу. 

Мохамед Хассан Абделмунам Елтаєб читає вірш про маму французькою мовою
Нсіах Річард читає вірш, який він присвятив рідній мамі і всі матерям світу
А першокурсники з Польщі  Вікторія Марія Войташевська, Домініка Марія Журек, Мікош Хуберт, Моніка Карч та Патрик Мартиновіч  виконали веселу пісеньку про маму польською мовою.

Весела пісенька у виконанні  Вікторії Марії Войташевської, Домініки Марії Журек, Мікоші Хуберта, Моніки Карч та Патрика Мартиновіча
Завершилося свято відомою кожному в Україні  піснею «Рідна мати моя» в чудовому  виконанні студентки першого курсу стоматологічного факультету Ірини Сиротюк.
Ірина Сиротюк виконує пісню "Рідна мати моя"

Книжкова виставка до Дня матері у бібліотеці

 

8 травня - День матері

Воно приходить до нас щороку, сонцесяйне, заквітчане і дуже щире – Свято Матері. Приходить у другу неділю травня, коли сонце своїм промінням зігріває весняну землю, коли природа оживає і дарує свої неповторні барви. Все це нагадує, що настав час привітати найдорожчу людину у світі – матусю. Не треба приховувати в цей день добрих слів, не треба соромитися чистих сліз вдячності. Треба зібрати їх у щирий віночок подяки нашим матерям.
Велика чарівна країна, з якої приходять усі люди, та в яку ніколи не можна повернутись назад, зветься Дитинством. І дарує нам в тій країні тепло й ласку найдорожча людина – Мама. Це вона береже, пестить, виховує свою дитину. Її любов має початок, та не має кінця. Тому кожний з нас з дитинства несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.
У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні – цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина.
В Україні День матері святкували з 1929 року. Ініціатором впровадження Дня матері була Олена Кисилівська, редактор тижневика «Жіноча доля». Але з часом про це свято було забуто, і лише в 1999 році згадали про нього. В 2016 році День матері ми святкуємо 8 травня.

Від усієї душі вітаємо дорогих мам зі святом!

8 травня - День пам’яті та примирення

8 травня Україна разом із багатьма країнами Європи відзначає як День пам’яті та примирення.
Ця дата встановлена указом Президента України «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі і 70-ї річниці завершення Другої світової війни». Метою її відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів».
Символом відзначення Дня пам'яті та примирення є червоний мак. Це міжнародний символ пам'яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, алюзія кривавового сліду від кулі, що передає страждання та смерть.
Використання квітки червоного маку як символу пам'яті
бере початок з вірша «У полях Фландрії» (1915), написаного під час Першої світової війни канадським лікарем, підполковником Джоном Макреєм. Саме згадані у вірші червоні маки, що росли на могилах загиблих, стали маками пам'яті.
John McCrae
Джон Мак-Крей
In Flanders fields the poppies blow
Between the crosses, row on row,
That mark our place; and in the sky
The larks, still bravely singing, fly
Scarce heard amid the guns below.

We are the Dead. Short days ago
We lived, felt dawn, saw sunset glow,
Loved and were loved, and now we lie
In Flanders fields.

Take up our quarrel with the foe:
To you from failing hands we throw
The torch; be yours to hold it high.
If ye break faith with us who die
We shall not sleep, though poppies grow
In Flanders fields.
У полі Фландрії поміж хрестами
Гойдає вітер мак рядами,
Щоб знали місце, де ми є;
Там жайвір ноту дістає
Ледь чутно між гармат місцями.
  
Нас більш нема. Хоч цими днями
Жили, стрічали сонце з вами.
А зараз ложе в нас он де
У полі Фландрії.
Забудьте свари з ворогами,
Слабкими кидаєм руками
Вам факел, хай снаги стає.
Без клятви не заснем ніде,
Хоч маки і ростуть над нами
У полі Фландрії.

переклад Наталії Безсонової

Підполковник Джон Мак-Крей (30 листопада 1872 — 28 січня 1918) — канадський лікар-хірург, поет, художник. Воював під час Першої світової війни. Відомий віршем-меморіалом війні «У полях Фландрії». 
Хоча існують різні версії того, що саме надихнуло автора написати його найвідоміший твір, найпоширенішою є думка про те, що МакКрей написав «У полях Фландрії» 3 травня 1915 року, за день після перебування на похороні його друга, лейтенанта Алекса Гелмера, який загинув у бою під фландрійськім містом Іпром у Західній Бельгії.  Червоні маки, що стали центральним образом вірша, росли у великих кількостях на полях битв і кладовищ Фландрії.
Вірш «У полях Фландрії» вперше надруковано анонімно у журналі Punch 8 грудня 1915 року, однак у списку авторів за рік Мак-Крей був зазначений як його автор. Ці рядки швидко стали одним із найпопулярніших віршів на війні та швидко були перекладені різними мовам.

5 травня - Міжнародний день акушерства

5 травня  відзначають професійне свято медичні працівники, завдяки дбайливим рукам яких ми з’являємося на світ – акушерки.
Праця цієї категорії медиків незамінна, адже  саме акушерки допомагають малюкам з’являтися на світ. Від їх професіоналізму, знань і досвіду часто залежить здоров’я кожної породіллі-матері і кожної дитини, а іноді навіть їх життя. Для того щоб працювати у сфері допомоги породіллі, крім професійних навичок і знань, необхідно володіти рядом особливих особистих якостей. Тут мало вміння виконувати медичні маніпуляції, знання ліків або способів обстеження. Фахівцямі, які допомагають людям з’являтися на світ, потрібні милосердя, доброта і чуйність, а також величезна відповідальність за життя і здоров’я матері і немовляти!  
Щиро вітаємо всіх представників цієї прекрасної професії  з професійним святом!
Колектив бібліотеки

2016 РІК У ПОЛЬЩІ ПРОГОЛОШЕНО РОКОМ ГЕНРИКА СЕНКЕВИЧА


Генрік Сенкевич

2016 рік – рік трьох річниць, пов’язаних із Генриком Сенкевичем: 5 травня – 170 років від дня народження польського письменника, 15 листопада – 100 років від дня смерті Генрика Сенкевича, 40 річниця утворення Музею Генрика Сенкевича у Волі Окшейській.

Генрик Адам Александер Піус Сенкевич (5 травня 1846—15 листопада 1916) — відомий польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1905  року.
У ранніх повістях й оповіданнях письменник змалював згасання патріархального побуту («Стара слуга», 1875, «Ганя», 1876), пореформену трагедію селян («Ескізи вугіллям», 1877, «Янко-музикант», 1879 та ін.). Відвідавши США (1876—1879), опублікував «Листи з подорожі» (1876—78), які розповідають про тогочасне американське суспільство. Ставши в 1882 році редактором консервативної газети «Slowo» («Слово»), Генрик Сенкевич глибоко перейнявся національними ідеями («патріотизмом») пригнобленої польської нації, що знайшло відображення в історичній трилогії «Вогнем і мечем» (1883—1884), «Потоп» (1884—1886), «Пан Володиєвський» (1887—1888).
У романі-епопеї з католицькою тенденцією «Quo vadis» («Камо грядеши», 1894—96) зображена боротьба ранніх християн проти деспотизму Нерона. Боротьбі Польщі з Тевтонським орденом на межі 14—15 століть присвячений історичний роман «Хрестоносці» (1897—1900).
Творчість Сенкевича відіграла велику роль в історії польської культури й отримала всесвітнє визнання (Нобелівська премія 1905 року).
Більшість романів письменника на сьогодні екранізована. Найвідоміші екранізації: «Quo vadis» (1951, США), «Вогнем і мечем» (1999, Польща), «Quo vadis» (2001, Польща).
Для тих, хто хоче здійснити віртуальнуу екскурсію у Музей Генрика Сенкевича у Волі Окшейській, де народився письменник, пропонуємо перейти за посиланням: http://zwiedzajlubelskie.pl/muzeumsienkiewicza/.

З Воскресінням Христовим!

Щиро вітаємо  всіх з Воскресінням Христовим!
Нехай це величне свято наповнить серце світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро.
Бажаємо Вам радості, здоров’я, добробуту і благополуччя.

Христос Воскрес!
Колектив бібліотеки

Культурологічний календар

травень
Йоган-Фрідріх Гербарт
1 - Світле Христове Воскресіння.
150 років від дня народження Івана Ілліча Синюка (1866–1953), українського письменника
2 - 110 років від дня народження Віри Михайлівни Єніної (1906–1977), української письменниці
100 років від дня народження Івана Коваліва (1916–1987), українського письменника, музиканта
100 років від дня народження Василя Андрійовича Уманця (1916–2003), українського композитора, хорового диригента, педагога
3 - Всесвітній день свободи преси
4 - 240 років від дня народження Йоганна-Фрідріха Гербарта (1776–1841), німецького філософа-ідеаліста, психолога, педагога
140 років від дня народження Максима Івановича Вдовиченка (справж. прізв. – Гаврилюк) (1876–після 1919), українського поета
Сидор Воробаевич
5 - Міжнародний день акушерства
180 років від дня народження Сидора (Ісидор) Івановича Воробкевича (1836–1903), українського письменника, композитора, диригента, музично-культурного діяча, педагога
170 років від дня народження Генрика Сенкевича (1846–1916), польського письменника
110 років від дня народження Леоніда Олександровича Теплицького (1906–1943), українського архітектора
Зігмунт Фройд
6 - 160 років від дня народження Зігмунда Фройда (1856–1939), австрійського психіатра, психолога, невропатолога
7 - 175 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча
8 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни
Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
День матері
9 - День Перемоги
Сидір Твердохліб
130 років від дня народження Сидора Антоновича Твердохліба (1886–1922), українського поета, перекладача
80 років від дня народження Івана Федоровича Кирилова (1936), українського графіка
10 - 140 років від дня народження Івана Цанкара (1876–1918), словенського письменника
Іван Марчук
12 - 80 років від дня народження Івана Степановича Марчука (1936), українського художника
15 - Міжнародний день сім’ї
День пам’яті жертв політичних репресій
125 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940), російського письменника
16 - 160 років від дня народження Миколи Семеновича Колцуняка (1856–1891), українського етнографа, фольклориста
80 років від дня народження Миколи Никифоровича Гроха (1936), українського графіка
17 - 140 років від дня народження Марії Андріївни Костів (дівоче – Коссаківна) (1876–бл. 1930), української актриси, співачки
90 років від дня народження Михайла Олексійовича Ряснянського (1926–2003), українського живописця
18 - Міжнародний день музеїв
День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу (1944)
21 - День Європи
День науки
Тарас Шевченко
22 - День перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка (1861), українського поета, художника, мислителя на Чернечій горі, поблизу Канева  
180 років від дня народження Миколи Ілліча Стороженка (1836–1906), українського літературознавця
24 - День рівноапостольних Кирила і Мефодія
День слов’янської писемності і культури
125 років від дня народження Миколи Гнатовича Бенцаля (1891–1938), українського театрального актора, режисера
110 років від дня народження Олександра Олександровича Вишневського (1906–1975), хірурга
Віталій Коротіч
25 - 125 років від дня народження Адальберта Михайловича Eрделі (1891–1955), українського живописця
26 - 80 років від дня народження Віталія Олексійовича Коротича (1936), українського письменника, публіциста, перекладача, журналіста
29 - 130 років від дня народження Михайла Миколайовича Соловйова (1886–1980), українського епідеміолога
31 - 180 років від дня народження Жана Батіста Клемана (1836–1903), французького поета-шансоньє