Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО (Організація ООН з питань культури,
науки та освіти) відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись
саме в такий спосіб мобілізувати міжнародну суспільну думку та
привернути увагу суспільства, щоб викликати його інтерес до активізації
зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності – однієї з головних
сфер діяльності ЮНЕСКО. Традиція щорічно відзначати цей день
започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції
міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у
вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8
вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем
грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі. У цей день
проводяться конференції та злети вчителів, відзначаються найвидатніші
педагоги, а в Парижі відбувається церемонія нагородження лауреатів
Міжнародних премій за розповсюдження грамотності. Щороку день
грамотності присвячений певній тематиці: у 2006 році – «Грамотність
забезпечує сталий розвиток», у 2007-2008 роках – «Грамотність і
здоров’я», у 2009 – «Грамотність розширює особисті можливості», у 2010
році – «Значення грамотності для жінок».
Мета започаткування Міжнародного дня грамотності полягає у тому, щоб відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Цей день підкреслює важливість грамотності, принаймні, базової освіти як незамінних інструментів, необхідних для побудови інтегрованого й мирного суспільства у ХХІ столітті.
Вражаючими є наступні статистичні дані: у 1950 році в половині країн світу понад 50% населення старших 15 років були неграмотними. У 1970 році лише двоє з трьох жителів нашої планети були освіченими, у 1990 році – троє з п’яти, а станом на 2006 рік – четверо з п’яти. За останніми даними неграмотними є близько 800 мільйонів землян! Дві особи з трьох безграмотних є жінками, які таким чином відсторонені від повноцінної участі в житті суспільства. Крім того, величезна кількість дітей, молоді, дорослих людей, навіть і охоплених шкільними та іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який з кожним роком стає все складнішим, вимогливішим.
З метою забезпечення освіти для всіх резолюцією 56/116 Генеральної Асамблеї період 2003-2012 років проголошено Десятиріччям грамотності ООН. На виконання цього розроблений Міжнародний план дій, який передбачає наступне: По-перше, вдосконалити комплексні заходи догляду за малими дітьми, особливо знедоленими. По-друге, забезпечити всіх дітей, особливо дівчаток, дітей з етнічних меншин і неблагополучних сімей безплатною та високоякісною початковою освітою в повному обсязі. По-третє, задовольняти освітні потреби молоді та дорослих за умов рівного доступу. По-четверте, підвищити до 2015 року рівень грамотності дорослих, особливо жінок, на 50%. По-п’яте, ліквідувати розрив між хлопчиками та дівчатками в початковій і середній освіті та досягти до 2015 року рівності між чоловіками та жінками. По-шосте, підвищити якість освіти у всіх її аспектах та забезпечити добру успішність в навчанні, результати якого піддаються оцінюванню, особливо грамотності, арифметики та найважливіших життєвих навичок.
Немає жодного сумніву в тому, що грамотність має важливе значення для всіх вікових, статевих, національних, релігійних та інших груп населення Землі, адже виступає основою для здобуття нових знань і вмінь, що є інструментами ефективної участі людини в усіх сферах суспільного життя. Грамотність є правом людини і основою для навчання протягом всього життя, кращого добробуту та джерелом існування. Це стимул стійкого та всебічного розвитку.
Слід зауважити, що протягом багатьох років, поняття грамотності еволюціонувало. Хоча конвенційне визначення, що обмежується виключно читанням, вмінням писати та рахувати, досі широко використовується, поняття функціональної грамотності, що пов’язує грамотність з соціально-економічним розвитком, теж достатньо поширене. Сьогодні з’явилися також інші варіанти визначення «грамотності» задля того, щоб задовольнити різні начальні потреби у суспільствах, орієнтованих на знання та глобалізацію.
У сучасному суспільстві, заснованому на знаннях, грамотність є основою для більш справедливого, всеосяжного і стійкого миру. Грамотність дозволяє людям отримати доступ до інформації, щоб поліпшити своє здоров’я і харчування, розширити свої життєві можливості, побороти зміни навколишнього середовища та зробити свідомий вибір.
У своєму посланні Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив: «Коли ми інвестуємо в навчання і грамотність, ми інвестуємо в людську гідність, розвиток і мир. Ось чому я започаткував Першу Глобальну Освітню Ініціативу, що спрямована на забезпечення того, щоб кожна дитина мала можливість піти до школи. По всьому світі принаймні 250 мільйонів дітей початкового шкільного віку не вміють читати, писати або рахувати. Половина з цих дівчаток та хлопчиків ніколи не були у школі або були виключені після четвертого класу. Ще 200 мільйонів підлітків, у тому числі тих, хто закінчив середню школу, не мають базових навичок грамотності. Таким чином, наша ініціатива також спрямована на підвищення якості освіти, а також зміцнення світового громадянства.
Я закликаю всі країни зробити освіту та грамотність національними пріоритетами та співпрацювати задля досягнення цих цілей. Сприяючи підвищенню рівня грамотності, ми зможемо допомогти мільйонам людей написати власну сторінку гідного життя та створити спільне майбутнє».
За даними ЮНЕСКО, грамотність є основою якісної базової освіти для всіх, та має принципове значення для боротьби з бідністю, зниження дитячої смертності, досягнення гендерної рівності та забезпечення сталого розвитку, миру і демократії. За її допомогою, учні отримують життєво необхідні навички для життя та подальшого навчання, так як більш ймовірно, що грамотні батьки будуть частіше відправляти своїх дітей до школи. Грамотні люди також мають кращий доступ до можливостей для безперервної освіти, а грамотні суспільства краще пристосовані для різноманітних життєвих викликів.
Власне і загальна культура особи, а тим більше професійна культура і свідомість юриста, передбачають не лише знання та розуміння права, вміння складати документи, але й грамотне та фахово обґрунтоване висловлення своєї позиції, логічне мислення і свідоме прийняття рішення, знання з історії, філософії, політики, економіки, уважне і толерантне спілкування з громадянами. Вказане обумовлює ефективність функціонування права, стабільність правопорядку, стабільність у різних сферах соціального життя.
Мета започаткування Міжнародного дня грамотності полягає у тому, щоб відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Цей день підкреслює важливість грамотності, принаймні, базової освіти як незамінних інструментів, необхідних для побудови інтегрованого й мирного суспільства у ХХІ столітті.
Вражаючими є наступні статистичні дані: у 1950 році в половині країн світу понад 50% населення старших 15 років були неграмотними. У 1970 році лише двоє з трьох жителів нашої планети були освіченими, у 1990 році – троє з п’яти, а станом на 2006 рік – четверо з п’яти. За останніми даними неграмотними є близько 800 мільйонів землян! Дві особи з трьох безграмотних є жінками, які таким чином відсторонені від повноцінної участі в житті суспільства. Крім того, величезна кількість дітей, молоді, дорослих людей, навіть і охоплених шкільними та іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який з кожним роком стає все складнішим, вимогливішим.
З метою забезпечення освіти для всіх резолюцією 56/116 Генеральної Асамблеї період 2003-2012 років проголошено Десятиріччям грамотності ООН. На виконання цього розроблений Міжнародний план дій, який передбачає наступне: По-перше, вдосконалити комплексні заходи догляду за малими дітьми, особливо знедоленими. По-друге, забезпечити всіх дітей, особливо дівчаток, дітей з етнічних меншин і неблагополучних сімей безплатною та високоякісною початковою освітою в повному обсязі. По-третє, задовольняти освітні потреби молоді та дорослих за умов рівного доступу. По-четверте, підвищити до 2015 року рівень грамотності дорослих, особливо жінок, на 50%. По-п’яте, ліквідувати розрив між хлопчиками та дівчатками в початковій і середній освіті та досягти до 2015 року рівності між чоловіками та жінками. По-шосте, підвищити якість освіти у всіх її аспектах та забезпечити добру успішність в навчанні, результати якого піддаються оцінюванню, особливо грамотності, арифметики та найважливіших життєвих навичок.
Немає жодного сумніву в тому, що грамотність має важливе значення для всіх вікових, статевих, національних, релігійних та інших груп населення Землі, адже виступає основою для здобуття нових знань і вмінь, що є інструментами ефективної участі людини в усіх сферах суспільного життя. Грамотність є правом людини і основою для навчання протягом всього життя, кращого добробуту та джерелом існування. Це стимул стійкого та всебічного розвитку.
Слід зауважити, що протягом багатьох років, поняття грамотності еволюціонувало. Хоча конвенційне визначення, що обмежується виключно читанням, вмінням писати та рахувати, досі широко використовується, поняття функціональної грамотності, що пов’язує грамотність з соціально-економічним розвитком, теж достатньо поширене. Сьогодні з’явилися також інші варіанти визначення «грамотності» задля того, щоб задовольнити різні начальні потреби у суспільствах, орієнтованих на знання та глобалізацію.
У сучасному суспільстві, заснованому на знаннях, грамотність є основою для більш справедливого, всеосяжного і стійкого миру. Грамотність дозволяє людям отримати доступ до інформації, щоб поліпшити своє здоров’я і харчування, розширити свої життєві можливості, побороти зміни навколишнього середовища та зробити свідомий вибір.
У своєму посланні Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив: «Коли ми інвестуємо в навчання і грамотність, ми інвестуємо в людську гідність, розвиток і мир. Ось чому я започаткував Першу Глобальну Освітню Ініціативу, що спрямована на забезпечення того, щоб кожна дитина мала можливість піти до школи. По всьому світі принаймні 250 мільйонів дітей початкового шкільного віку не вміють читати, писати або рахувати. Половина з цих дівчаток та хлопчиків ніколи не були у школі або були виключені після четвертого класу. Ще 200 мільйонів підлітків, у тому числі тих, хто закінчив середню школу, не мають базових навичок грамотності. Таким чином, наша ініціатива також спрямована на підвищення якості освіти, а також зміцнення світового громадянства.
Я закликаю всі країни зробити освіту та грамотність національними пріоритетами та співпрацювати задля досягнення цих цілей. Сприяючи підвищенню рівня грамотності, ми зможемо допомогти мільйонам людей написати власну сторінку гідного життя та створити спільне майбутнє».
За даними ЮНЕСКО, грамотність є основою якісної базової освіти для всіх, та має принципове значення для боротьби з бідністю, зниження дитячої смертності, досягнення гендерної рівності та забезпечення сталого розвитку, миру і демократії. За її допомогою, учні отримують життєво необхідні навички для життя та подальшого навчання, так як більш ймовірно, що грамотні батьки будуть частіше відправляти своїх дітей до школи. Грамотні люди також мають кращий доступ до можливостей для безперервної освіти, а грамотні суспільства краще пристосовані для різноманітних життєвих викликів.
Власне і загальна культура особи, а тим більше професійна культура і свідомість юриста, передбачають не лише знання та розуміння права, вміння складати документи, але й грамотне та фахово обґрунтоване висловлення своєї позиції, логічне мислення і свідоме прийняття рішення, знання з історії, філософії, політики, економіки, уважне і толерантне спілкування з громадянами. Вказане обумовлює ефективність функціонування права, стабільність правопорядку, стабільність у різних сферах соціального життя.
Джерело:http://www.law.nau.edu.ua/uk/molod-i-zakon/610-221013c
Немає коментарів:
Дописати коментар