29 вересня, в рамках Декади
відкритих дверей напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, у читальній
залі книгозбірні Тернопільського державного медичного університету
імені І.Горбачевського відбулася зустріч студентів-стоматологів з
Василем Файфурою – випускником нашого університету,
вченим-патофізіологом, доктором медичних наук, професором.
Гостя тепло привітала директор бібліотеки
Олена Проців, а провідний бібліотекар Любов Романів і бібліотекар першої
категорії Світлана Пушкар нагадали присутнім біографію Василя
Васильовича.
Василь Файфура
народився 25 квітня 1940 року в селі Сивороги на Хмельниччині, навчався у
Великопобіянській школі, яку закінчив з золотою медаллю. Нестримна тяга
до знань була йому притаманна з дитячих років.
1957 року юнак вступив до
Тернопільського медичного інституту і став одним із перших студентів
новоствореного вишу. 1963 року з відзнакою закінчив його і був
рекомендований вченою радою на наукову роботу на кафедрі патологічної
фізіології, де пройшов шлях від аспіранта до професора. Напрямком своєї
наукової діяльності Василь Васильович обрав патологію щитоподібної
залози та її роль у патогенезі ушкодження серця.
У 1963-1966 роках навчався в
аспірантурі. 1967-го захистив кандидатську дисертацію на тему:
«Реактивність до хімічних факторів нервового збудження при порушеннях
функції щитоподібної залози в експерименті». Закінивши аспірантуру,
працював асистентом кафедри патологічної фізіології Тернопільського
державного медичногоінституту. 1979 року призначений на посаду доцента
кафедри. Після захисту докторської дисертації «Холінергічна регуляція
серця при патології щитоподібної залози», йому було присвоєно вчене
звання професора.
Успішну наукову працю Василь Васильович
вдало поєднував з організаторською діяльністю. У 1978-1984 роках він
обіймав посаду заступника декана медичного факультету. У 1984-1993 роках
був проректором з навчальної роботи. З 1996 до 2006-го керував кафедрою
патологічної фізіології. Відповідальне ставлення до обов’язків,
величезна працьовитість сприяли росту авторитету науковця, педагога,
керівника. Йому належить 300 наукових і навчально-методичних праць,
серед яких підручник «Патологічна анатомія і патологічна фізіологія
людини» (2000), електронний підручник під такою ж назвою (2000),
«Практикум з фізіології і патології» (2002), п’ять навчальних
посібників, в тому числіанглійськоюмовою (2006), 6 авторських свідоцтв
на винаходи. Такій працьовитості можна позаздрити!
Серед захоплень Василя Васильовича, не
пов’язаних з медициною, – боністика, історія, поезія. З-під його пера
вийшли книги «Печера Кришталева: третє відкриття», «Ностальгія» – про
рідне село і родину.
«Вищий медичний навчальний заклад у
Тернополі відкрили 12 квітня 1957 року. Тернопільська обласна рада
виділила два приміщення для розташування навчально-теоретичної бази,
адміністрації та інших підрозділів інституту. Адміністративний корпус
був на Театральному майдані (тодішня назва – вулиця Першого травня),
інший – на Майдані Волі (на той час – площа Свободи), – розповів Василь
Васильович. – Бібліотеку розташували на першому поверсі
адміністративного корпусу в двох кімнатах, одну з яких відвели під
книгосховище. Навчальних посібників тоді вкрай не вистачало. У перший
навчальний рік бібліотечний фонд налічував лише 27 тисяч примірників і
був сформований з книжкових надходжень, які надійшли з інших медичних
навчальних закладів і медичних бібліотек сусідніх областей».
Найтепліші спогади Василь Васильович
зберіг про першого керівника нашого вишу Петра Омеляновича Огія. Нелегка
це була справа – організувати в невеликому Тернополі вищий навчальний
заклад, але Петро Омелянович впорався і потім впродовж 15 років успішно
його очолював.
«У 1963 році я отримав диплом, а в 1973-
му ми знову зібралися в рідному інституті, щоб відзначити 10-ту
річницю закінчення Альма-матер. І запросили на свято Петра Омеляновича,
який на той час працював директором Київського інституту гематології та
переливання крові. Він не відмовив, приїхав. Я сфотографував Петра
Омеляновича під час його виступу в актовій залі. Це був його останній
виступ і остання фотографія першого ректора в стінах нашого вишу. Доля
не була прихильною до Петра Омеляновича, але випускники Тернопільського
медінституту згадують його з вдячністю і повагою. Розумний, красивий,
дотепний, енергійний, доступний керівник – таким він залишився в нашій
пам’яті», – розповів Василь Файфура.
За цікавою розмовою час збіг непомітно.
На завершення зустрічі Василь Васильович побажав студентам міцного
здоров’я і відмінних знань: «Опановуйте медичні науки, щоб стати гарними
фахівцями, здобути авторитет і повагу пацієнтів».
Директор бібліотеки від імені присутніх
подякувала гостю за захоплюючу розповідь й висловила надію на нові
зустрічі. Адже спогади Василя Васильовича про минуле, його роздуми про
сьогодення цікаві кожному.
За матеріалами прес-служби Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.
Немає коментарів:
Дописати коментар