28 червня - день конституції України

28 червня в Україні відзначають державне свято - День Конституції України.

Цього дня у 1996 році на ранковому засіданні Верховна Рада України прийняла новий Основний закон країни - першу Конституцію незалежної української держави. 

Спроби прийняти Конституцію в Україні робилися з перших років проголошення незалежності. У 1992-1993 роках під керівництвом Президента Леоніда Кравчука був напрацьований перший проект Основного Закону, проте він так і не був прийнятий.

8 червня 1995 року між гілками влади був підписаний Конституційний договір, на підставі якого мала бути розроблена Конституція. У 1996 році була створена спеціальна парламентська комісія під керівництвом депутата Михайла Сироти. 27 червня почався розгляд запропонованого документа у Верховній Раді.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійному залі всю ніч із 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні, після чого Основний Закон був остаточно затверджений.

Вважається, що прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність і стало найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Оновлена бібліотека ТДМУ готова до нового навчального року

Упродовж останнього часу бібліотека Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського зазнала значних змін. Завершено ремонтні роботи на першому та другому поверхах книгозбірні. Першими нові умови роботи в бібліотеці оцінили члени вченої ради, засідання якої відбулося 22 червня в оновленій читальній залі. Отже, читальна зала для викладачів, аспірантів та студентів тепер розташована на другому поверсі і розділена на декілька функціональних зон. Тут є зона для роботи з документами, інтернет-клас на 12 робочих місць, сектор періодичних видань, місце для проведення конференцій, зустрічей, презентацій тощо. Приміщення облаштовано зручними та функціональними меблями. Особливої уваги заслуговують спеціальні стелажі для зберігання та демонстрації періодичних видань. Вони складаються з відділень, у яких зберігаються періодичні видання. Дверцята кожної скриньки є одночасно експозиційною поверхнею для періодичних видань. Завдяки таким стелажам користувачі мають можливість самостійно ознайомлюватись з переліком періодичних видань, наявних у бібліотеці, добирати потрібну для роботи періодику. Прикрасили зал і виставкові стелажі. Також облаштовано автоматизовані робочі місця для бібліотекарів. Завдяки запровадженню АБІС ІРБІС та штрихкодування документів книговидача в читальній залі відтепер здійснюється в автоматизованому режимі. На першому поверсі бібліотеки організовано зал каталогів та картотек. Тут користувачі можуть отримати довідку про наявність того чи іншого видання у бібліотеці, здійснивши пошук в електронному чи традиційному (папереровому) каталозі. Для зручності пошуку в електронному каталозі в каталожній залі встановлено спеціальні пошукові термінали. Для того, щоб користувачі у разі потреби могли отримати кваліфіковану допомогу щодо пошуку в бібліотечних каталогах, у залі  постійно працює черговий бібліограф. У зоні відпочинку розташовано зручні дивани, крісла і журнальні столики. Тут відвідувачі бібліотеки можуть погортати газету чи журнал, почитати книгу тощо. Зроблено ремонт у туалетах на першому поверсі. Окрім того, розпочато переоблаштування приміщень книгосховищ. Для зручності роботи користувачів здійснено перепідключення головного корпусу бібліотеки до мережі Інтернет (замінено виту пару, через яку здійснюється підключення на оптоволоконний кабель), перепрокладено внутрішню мережу бібліотеки, з метою її оптимізації та покращення роботи комп’ютерної техніки. Запроваджено Wi-Fi доступ до мережі Інтернет.   Оновлено комп’ютерний парк бібліотеки. Триває встановлення мультимедійного обладнання в читальній залі, збільшено кількість автоматизованих робочих місць для користувачів та працівників бібліотеки. У роботу бібліотеки впроваджується автоматизована інформаційно-бібліотечна система, яка сприяє якіснішому та швидшому задоволенню потреб користувачів, забезпечує якісний доступ до електронних каталогів, інших бібліографічних баз даних. Встановлення системи ІРБІС-64 дало можливість здійснювати автоматизовану книговидачу, покращити контроль за рухом бібліотечного фонду тощо. За допомогою системи ІРБІС 64 у бібліотеці створені та підтримуються 6 баз даних: Каталог книг бібліотеки ТДМУ (формується з 2015 р.); Каталог дисертацій, авторефератів дисертацій, магістерських робіт (формується з 2016 р.); Предметний каталог статей з фахових періодичних видань (формується з 2015 р.); Систематична картотека статей з періодичних видань (формується з 2016 р.); Краєзнавча картотека (формується з 2016 р.); Картотека праць викладачів ТДМУ (формується з 2015 р.). З метою більш повного задоволення  інформаційних потреб користувачів у 2016 році бібліотека ТДМУ стала учасником Корпорації медичних бібліотек України. Це дозволило отримувати інформацію про зміст 317 медичних журналів (217 українських та 100 зарубіжних), більш повно та якісно поповнювати предметний каталог, замовляти для користувачів скан-копії статей із журналів, які не передплачує університетська книгозбірня. Для поповнення та оновлення бібліотечного фонду в квітні 2016 року було оголошено відкриті конкурсні торги (тендер) з закупівлі підручників для бібліотеки. Торги відбулися 30 травня 2016 року. За їх результатами бібліотечний фонд поповнить 4 130 примірників підручників 83-х назв українською та англійською мовами на суму понад 1 млн. грн. Це значно покращить показник книгозабезпення студентів навчальними виданнями. З метою популяризації бібліотечних фондів та задоволення інформаційних потреб користувачів у бібліотеці ТДМУ організовуються книжкові виставки, проводяться дні інформації (передостання п’ятниця кожного місяця), дні кафедри, зустрічі, презентації, навчальні курси тощо, створюються бюлетені нових надходжень, віртуальні виставки на сайті університету, підтримуються бібліотечний сайт та блог, публікуються дописи в університетській газеті «Медична академія». Бібліотека ТДМУ працює: під час навчального року щоденно з 9.30 до 21.00; під час літніх канікул: понеділок – п’ятниця з 10.30 до 00, вихідні дні – субота, неділя. Ласкаво просимо до бібліотеки!

З днем медичного працівника!

Шановні медичні працівники!

У день Вашого професійного свята хочеться сказати багато теплих та лагідних слів на Вашу адресу. Ви - запорука нашого здоров'я, Ви - наші рятівники та спасителі у самі найтяжчі хвилини нашого життя! Низький уклін Вам за Вашу невтомну працю та щире і відкрите серце. Завдяки Вашій турботі та професійній майстерності у людини з'являється віра та надія на одужання і це найголовніше.

Від усієї душі бажаємо Вам здоров'я, щастя та безхмарного неба. Нехай усе у Вас буде добре!

Колектив бібліотеки

День інформації

17 червня 2016 р.  в читальному залі бібліотеки  Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського   (вул. Січових Стрільців, 8)   відбудеться черговий  День інформації. 
Для перегляду представлені такі періодичні видання:

1.    International journal of medicine and medical research. – 2015. – № 1, 2

2.    Les nouvelles estetigues. – 2016. – № 2

3.    Medicine review. – 2016. – № 2

4.    Pharma magazine. – 2016. – № 5

5.    Therapia. Український медичний вісник. – 2016. – № 5

6.    Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2016. – № 1

7.    Аптечный аудит. – 2016. – № 8,9

8.    Астма та алергія. – 2016. – № 1

9.    Бібліотечка практикуючого лікаря. – 2016. – № 4

10.  Вісник наукових досліджень. – 2016. – № 1

11.   Вісник соц. гігієни та орган. охорони здоров'я України. – 2015. – № 4

12.   Вісник фармації. – 2016. – № 1

13.   Гастроентерологія. – 2016. – № 1

14.   Дитячий лікар. – 2016. – № 2

15.  Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. – 2016. – № 2

16.   Експериментальна і клінічна медицина. – 2016. – № 1

17.  Зб. нормат.-директивних документів з охорони здоров'я. – 2016. – № 5

18.  Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2016. – № 1, 2

19.  Здоровье женщины. – 2016. – № 3

20.  Здоровье мужчины. – 2016. – № 1

21.  Здоровье ребёнка. – 2016. – № 2

22.  Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. – 2016. – № 2

23.  Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2016. – № 2

24.  Клінічна стоматологія. – 2016. – № 1

25.  Клінічна фармація. – 2016. – № 1

26.  Клінічна хірургія. – 2016. – № 3

27.  Львівський медичний часопис. – 2016. – № 1

28.  Медицина неотложных состояний. – 2016. – № 2

29.  Медична освіта. – 2016. – № 1, 2

30.  Медична та клінічна хімія. – 2016. – № 1

31.  Медсестринство. – 2016. – № 1

32.  НейроNews. – 2016. – № 3

33.  Одеський медичний журнал. – 2016. – № 2

34.  Ортопедия, травматология и протезирование. – 2016. – № 1

35.    Освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання. – 2016. – № 5

36.   Освіта України. – 2016. – № 5 (спец. вип.)

37.   Почки. Нирки. – 2016. – № 2

38.   Проблеми безперервної медичної освіти та науки. – 2016. – № 1

39.   Проблеми ендокринної патології. – 2016. – № 2

40.   Проблеми харчування. – 2015. – № 2

41.   Ринологія. – 2015. – № 3-4

42.   СЕС. Профілактична медицина. – 2016. – № 1-2

43.   Современная педиатрия. – 2016. – № 2

44.   Современная фармация. – 2016. – № 4

45.   Стоматологинфо. – 2016. – № 4

46.   Сучасні пробл. токсикології, харчової та хімічної безпеки. – 2016. – № 1

47.   Травма. – 2016. – № 1

48.   Укр. ботанічний журнал. – 2016. – № 2

49.   Український медичний часопис. – 2016. – № 2

50.   Фармакологія та лікарська токсикологія. – 2016. – № 2

51.   Фармацевт практик. – 2016. – № 5

52.   Фармацевтичний журнал. – 2015. – № 4

53.   Фармацевтичний часопис. – 2016. – № 1

54.   Харківська хірургічна школа. – 2016. – № 2,3

55.   Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. – 2016. – № 2

14 червня - 125 років від дня народження Євгена Михайловича Коновальця

Сьогодні виповнюється 125 років від дня народження Євгена Михайловича Коновальця (1891-1938) – українського військового і політичного діяча, полковника Армії УНР, засновника Організації українських націоналістів

Нині Євгена Коновальця називають «Батьком українського визвольного руху ХХ сторіччя». А за його життя – лаконічно – Полковник. Він і сам – і зовні, і внутрішньо, був взірцем лаконізму і навіть аскетизму. Високий, стрункий, небагатослівний і надзвичайно дійовий. Коновалець не любив патетики, пишномовства, титулів, нагород, почестей і всілякої іншої шароварщини до якої, ніде правди діти, здавна мають схильність українці. Він на дух не переносив «ура-патріотизму» та мрійництва. Воно й не дивно – у 28 років Коновалець був командиром корпусу Січових стрільців і заступником голови Директорії у Києві. Саме Коновалець зіграв чи не вирішальну роль під час повстання проти гетьмана Скоропадського, у захопленні Києва і зміцненні влади Директорії. Коновалець був військовим комендантом Києва, забезпечував у місті порядок. Дехто стверджував, що наприкінці 1918-го – на початку 1919-го «Петлюра й Винниченко ніякої влади не мали, а вся влада перебувала в штабі Коновальця». І більшовики це добре знали. Знали, що Коновалець мало говорить (на противагу тому ж таки Винниченку), зате добре справу робить. Саме тому Коновалець став одним із головних ворогів більшовиків і особисто Сталіна. Саме тому на Коновальця було скоєно чимало замахів. За Полковником затято полювали як за сіроманцем по всій Європі, не шкодуючи ні людей, ні коштів. Єдине, що його по-справжньому «чіпляло» і було сенсом усього життя – визволення України. У цьому питанні він був категоричний («Шлях до вільного Львова лежить через вільний Київ» - казав він). Це було його головною метою, ідеєю, програмою, а все інше не вартувало уваги. Навіть власна безпека, власне життя. «Якщо ворог захоче мене вбити, ніяка сила мене не охоронить», - зауважував Полковник на застороги соратників. Він умів слухати, був чутким до критики, але до конструктивної. Умів визнавати свої помилки. Був поборником політичної культури: «Якщо розходимося, то працюймо так, щоб при зустрічі ми могли один одному сміло глянути в очі й подати один одному руки». У полеміці був стриманий – слів на кшталт «зрадники», «перевертні», «нахаби» і т.д. він уникав, називаючи подібну лексику «вуличною лайкою». В людях цінував порядність, чесність і розум. Саме своїм розумом та інтелігентністю підкупив його агент радянських спецслужб Павло Судоплатов (в емігрантських колах його знали як Павлуся, або Валюха), коли втирався в довіру до Полковника.  У листопаді 1937-го Судоплатов отримав наказ ліквідувати Коновальця. Сталін запитав, які слабкості має Коновалець. Судоплатов подумав і відповів, що той любить цукерки: «Всюди де він буває, він купує коробку солодощів». Сталін наказав це обдумати. В оперативно-технічному відділі НКВС виготовили вибуховий пристрій. Зовні це була коробка шоколадних цукерок, розписана в українському стилі. Вибух мав статися рівно за пів години після зміни положення коробки з вертикального в горизонтальне. Вбивство Євгена Коновальця відбулося в Роттердамі, в ресторані «Атланта» 23 травня 1938 року. Після смерті Коновальця у лютому 1940-го року ОУН розкололася на дві організації з однією й тією ж назвою – радикальну Степана Бандери й помірковану Андрія Мельника. Похований легендарний Полковник у Роттердамі на місцевому кладовищі Кросвейк. Перший пункт ухваленого 1929 року «Декалога українського націоналіста» проголошував: «Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї». Беззаперечно, Коновалець загинув за Неї, але й збудував Її – також.

Джерело: http://www.ukrinform.ua/rubric-society/2033590-14-cervna-pamatni-dati.html

Організатор військово-польової хірургії і основоположник радянської нейрохірургії

До 140-річчя від дня народження Миколи Нілович Бурденка

Серед імен, що прикрашають історію військово-польової хірургії, особливе місце посідає ім'я видатного вченого, відомого державного і громадського діяча, одного з найбільших хірургів свого часу, глави великої наукової школи, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії СРСР, академіка АН і АМН СРСР, генерал-полковника медичної служби Миколи Ніловича Бурденка. Епітети "видатний вчений-медик", "талановитий організатор військово-польової хірургії", "блискучий лектор і педагог" та інші, які стоять поруч з ім'ям Бурденка, швидше декларують, ніж пояснюють непересічність його особистості.

Культурологічний календар

червень

1 - Міжнародний день захисту дітей 

Всесвітній день батьків

80 років від дня народження Петра Федотовича Бондарчука (1936), українського поета, прозаїка

Андрій Омельченко

 2 - 90 років від дня народження Андрія Федоровича Омельченка (1926–1981), українського бандуриста, педагога

80 років від дня народження Анатолія Івановича Іваницького (1936), українського музикознавця, фольклориста

3 -Рівноапостольних Костянтина та матері його Єлени 

140 років від дня народження Миколи Ниловича Бурденка (1876–1946), вченого-нейрохірурга

Микола Бурденко

110 років від дня народження Костянтина Степановича Козловського (1906–1975), українського графіка

90 років від дня народження Костянтина Меркурійовича Ситника (1926), українського ботаніка, фізіолога рослин

4 - 75 років від дня народження Володимира Олександровича Мельника (1941–1997), українського літературознавця, критика

П'єр Корнель

5 - Всесвітній день навколишнього середовища

6 - День журналіста

410 років від дня народження П’єра Корнеля (1606–1684), французького драматурга

160 років від дня народження Іларіона Михайловича Грабовича (1856–1903), українського письменника

110 років від дня народження Федора Семеновича Гаєнка (1906–1983), українського публіциста, громадсько-політичного діяча, редактора (Німеччина, США)

7 - 140 років від дня народження Льва Турбацького (1876–1900), українського літературного критика, перекладача, журналіста

130 років від дня народження Костянтина Віталійовича Широцького (Шероцький) (1886–1919), українського історика мистецтва

Анатолій Базилевич

90 років від дня народження Анатолія Дмитровича Базилевича (1926–2005), українського графіка

8 - Всесвітній день океанів

120 років від дня народження Прокопа Феодосійовича Канавського (1896–1978), українського байкаря

90 років від дня народження Ірини Михайлівни Сеник (1926–2009), української поетеси

9 - Вознесіння Господнє

90 років від дня народження Віталія Леонідовича Гамази (1926), українського різьбяра

Олександр Данченко

90 років від дня народження Олександра Григоровича Данченка (1926–1993), українського графіка

11 - 90 років від дня народження Валерія Ківовича Айзенштадта (1926–1999), українського театрознавця, педагога

12 - 160 років від дня народження Богдана (Богдар) Олексійовича Кирчіва (1856–1900), українського письменника, громадсько-культурного діяча

13 - 100 років від дня народження Ігоря Миколайовича Тукалевського (1916–1995), українського архітектора

14 - Всесвітній день донора крові

Євген Коновалець

125 років від дня народження Євгена Михайловича Коновальця (1891–1938), українського військового та політичного діяча

15 - 130 років від дня народження Гавриїла Федоровича Костельника (1886–1948), українського письменника, церковно-громадського діяча

120 років від дня народження Івана Григоровича Курочки-Армашевського (1896–1971), українського художника театру (Канада)

80 років від дня народження Романа (Аврам) Ісааковича Кофмана (1936), українського композитора диригента

Іван Миколайчук

75 років від дня народження Івана Васильовича Миколайчука (1941–1987), українського кіноактора, сценариста, режисера

16 - 110 років від дня народження Зіновія Михайловича Книша (1906–1999), українського громадсько-політичного діяча, письменника, публіциста, журналіста, історика, перекладача

19 - День святої Трійці

День медичного працівника

20 - Всесвітній день біженців

150 років від дня народження Федора Даниловича Проценка (1866–1942), українського хормейстера, актора

140 років від дня народження Леонтія Куницького (1876–1961), українського галицького церковного та політичного діяча

21 - 110 років від дня народження Михайла Федоровича Покотила (1906–1971), українського актора, режисера

22 - День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Петро Лісовий

125 років від дня народження Петра Андрійовича Лісового (справж. прізв. – Свашенко) (1891–1943), українського письменника, журналіста

110 років від дня народження Володимира Тимофійовича Дмитрука (1906–1959), українського літературознавця

100 років від дня народження Андрія Івановича Гуменюка (1916–1982), українського музикознавця, фольклориста

23 - 110 років від дня народження Вольфганга Кеппена (1906–1996), німецького письменника

90 років від дня народження Анатолія Олександровича Ротенштейна (1926–1992), українського режисера

Микола Ге

24 - 175 років від дня народження Івана Миколайовича Ге (1831–1894), українського художника

130 років з часу заснування (1886) Одеської бактеріологічної станції (нині – Одеський науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології ім. І. І. Мечникова)

Івпан Кріп'якевич

25 - 130 років від дня народження Івана Петровича Крип’якевича (1886–1967), українського історика

120 років від дня народження Марії Дем’янівни Деркач (1896–1972), українського літературознавця

90 років від дня народження Івана Михайловича Чумака (1926–2004), українського скульптора

26 - День молоді

27 - 100 років від дня народження Дарії Ємець (дівоче – Кравець) (1916–2007), українського художника, хореографа

28 - День Конституції України

120 років від дня народження Івана Васильовича Бойченка (1896–1959), українського графіка

90 років від дня народження Дмитра Панасовича Молякевича (1926), українського поета, прозаїка

29 - 160 років від дня народження Олексія Антоновича Колаковського (1856–1912), українського скрипаля, педагога

110 років від дня народження Івана Даниловича Черняховського (1906–1945), українського військового діяча генерала армії

90 років від дня народження Ольги Федорівни Рудницької (1926), української актриси

80 років від дня народження Олександра Львовича Вратарьова (1936), українського поета-пісняра, драматурга, перекладача

30 - 150 років від дня народження Тихона Івановича Осадчого (1866–1945), українського економіста, земського статистика ліберально-народницького напряму, кооператора

110 років від дня народження Ісака Дем’яновича Грекула (1906–1992), українського письменника, літературознавця