21 березня - Всесвітній день поезії

Сьогодні, 21 березня, відзначається щорічний Всесвітній день поезії.

Він був встановлений ухвалою 30-й сесії генеральної асамблеї ЮНЕСКО, яка відбулася у Парижі в 1999 році. Згідно з рішенням ЮНЕСКО, основною метою святкування є заохочення мовного розмаїття та підтримка мов, які зникають, за допомогою поезії.

21 березня – день весняного рівнодення у північній півкулі – був обраний як символ оновлення природи і творчого характеру людського духу.

Цей День покликаний сприяти розвитку поезії, поверненню дотрадиції поетичних читань, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва, такими як театр, танці, музика, живопис, а також заохоченню видавничої справи та створенню у засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

«Поезія, - йдеться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і глибокі духовні питання сучасної людини - але для цього необхідно залучити до неї як можна більш широку громадську увагу. Крім того, Всесвітній День поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, якi відроджують одвічну традицію живого звучного поетичного слова».

Уперше Всесвітній день поезії відзначено ув 2000 році в Парижі, де розташована штаб-квартира ЮНЕСКО. Зараз цей день в різних країнах світу влаштовуються фестивалі, вікторини та конкурси відомих і поетів-початківців.

В Україні Всесвітній день поезії відзначається з 2004 року.

Шана Великому Кобзареві

У Тернопільському державному медичному університеті імені І. Горбачевського доброю традицією стало щорічно проводити заходи з нагоди дня народження Великого Кобзаря. Цього разу 10 березня викладачі та студенти ТДМУ підготували літературно-музичний вечір «Шевченкові думи», який більше нагадував драматичну постановку про долю та світогляд Кобзаря.

Працівники бібліотеки також долучилися до святкування. Вони підготували та представлена виставку творів Тараса Шевченка і видань, присвячених дослідженню його життєвого і творчого шляху.

Доклдадніше: http://www.tdmu.edu.ua/2016/03/10/u-druzhnij-rodyni-tdmu-pom-yanuly-dobrym-slovom-tarasa-shevchenka

Георгій Нарбут — найвідоміший графік сучасності

9 березня 2016 року виповнюється 130-а річниця з дня народження Георгія Нарбута — видатного майстра української графіки, помітної постаті в історії мистецтва.

Проживши лише 34 роки, він зумів зробити фундаментальний внесок у розвиток українського мистецтва.

Універсальність обдарування та глибина інтелекту дали митцеві змогу працювати у царині акварелі й силуету, пера й олівця, шрифтової композиції й геральдичних знаків, кольорового естампа й книжкової ілюстрації, символічної картинки й анімаційної сценки.

Георгій Нарбут був творцем українського державного герба й печаті, грошових купюр і поштових марок. Йому належать дивовижної образності та яскравості екслібриси та архітектурні краєвиди.

Сама природа дала Георгію все необхідне, щоб стати графіком-віртуозом: міцні, рухливі руки, феноменальну пам'ять (складний орнамент, який бачив одного разу, міг безпомилково відтворити через кілька років), рідкісну працездатність, спокійну вдачу й дисциплінованість у праць. Він «народився графіком», опанувавши техніку самотужки.

Митець встиг проявити свій блискучий графічний дар з вичерпною повнотою, він створив власний художній всесвіт, в основу якого поклав український образотворчий фольклор – «козаки – Мамаї», килими, розписна кераміка, різьба по дереву.

Григорій Нарбут став яскравою творчою індивідуальністю, а його твори впізнавали за графічними прийомами, улюбленими мотивами. Художником було здійснено ілюстрування та оформлення добірних видань бездоганної «архітектури». Формат, папір, шрифт, бережки, місця розташування прикрас та ілюстрацій, спосіб друку, стилістика рисунків, добір фарб — усе було надзвичайно доцільним, як з естетичного, так і з економічного боку.

Нарбут був серед першовідкривачів української художньої старовини як естетичного явища. Захопившись козаччиною, Георгій Іванович не тільки пише в «українському стилі», а й починає говорити українською літературною мовою. Що далі, то більше заглиблюється він в українську історію, повертається до свого захоплення геральдикою. Майстер створює значну кількість гербів.

Головною у творчості митця була робота над графічною серією «Українська абетка», що стала найвищим злетом його обдарування. В малюнках до абетки виявилося властиве натурі художника поєднання фантастики, поетичності й гумору.

У п'ятнадцяти листах «Абетки» Нарбут демонструє велику, рідкісну різноманітність прийомів, що дали змогу в чорно-білих графічних аркушах втілити незліченну кількість персонажів, передати зачарування українською природою. Цю роботу було визнано справжнім шедевром.

Г. Нарбут виграв конкурс на кращий ескіз українських паперових грошей. Оформлюючи купюру, художник застосував орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII ст., декоративні шрифти, зображення самостріла (герб Київського магістрату XVII – XVIII століть) і знака князя Володимира — тризуба, який згодом став державним гербом України.

Він є автором перших марок Української Народної Республіки. Цю копітку працю він поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок, створенням станкових графічних композицій.

Численні обкладинки і заставки до книг, зокрема до «Антології» М. Зерова, до журналів «Наше минуле», «Мистецтво», ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського.

Георгій Нарбут, маючи величезний авторитет у художніх колах, за короткий час зумів своєю творчістю кардинально змінити уявлення про місце книжкової графіки в культурному житті суспільства.

Уперше в Україні він ставив і практично вирішував завдання комплексного оформлення книги. Образи, відтворені Нарбутом в книжках та журналах, були в кожному домі. Доробок художника в галузі шрифту став вираженням епохи і на довгі роки наперед визначив розвиток цього виду мистецтва в Україні. Власними творами Георгій Нарбут дав творчий заповіт наступним поколінням українських графіків.

Українські гроші Нарбута

Георгій Нарбут створив ескізи українських грошей номіналом 10, 100 і 500 гривень. Друкувалися вони в Берліні, звідки їх доставляли в Україну літаками.

Працюючи над малюнком першого українського грошового знака, Георгій Іванович не копіював наявних банкнот, а створив особливий глибоко національний малюнок у стилі українського бароко.

Їх мистецьку вартість відзначали найкваліфікованіші майстри друкарства з Франції і Німеччини, тому нарбутівські банкноти можна вважати і художніми творами. В першій українській банкноті лише на одній зі сторін Нарбут використав 9 варіантів оригінального шрифту.

1919 р. уряд Директорії під натиском ворога переїхав з Києва до Кам’янця-Подільського, який став фактично столицею України. Керівництво Держбанку ухвалює друкувати в місті гроші. Друкарня розміщувалася в нинішнім будинку індустріального коледжу, Державна скарбниця — в будинку коледжу культури та мистецтв.

1919 р. в Кам’янці-Подільському було випущено в обіг так звані думські гроші, тобто місцева грошова одиниця, а також 100-гривнева банкнота за рисунком Нарбута, проект якої зроблено 1918 р.

Найціннішою вважається ескіз Нарбутової банкноти номіналом 100 гривень, на якій зображено молоду українську селянку зі снопом пшениці та чоловіка у фартуху, що спирається на молот, — символ українського робітництва, в обрамленні вінка з квітів, плодів, овочів, пшениці. На зворотному боці — тризуб у лавровому вінку.

Усього в 1917—1920 рр. в обіг було випущено 24 види грошових знаків-карбованців, гривень і шагів. 12 з них друкувалися за проектами знаменитого художника Георгія Нарбута, чиє ім’я відоме далеко поза межами України.

У 2006 році Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену 120–річчю з дня народження Г. І. Нарбута, а поштою України та видавництвом «Марка України» було зроблено випуск комеморативної поштової марки з нагоди ювілею митця.

З прийняттям Україною незалежності геральдика і шрифти Г. Нарбута знову зайняли поважне місце в усіх сферах життя. У більшості державних документів України дотепер використовується нарбутівський шрифт.

Джерело:http://ridna.ua/2013/03/heorhij-narbut-najvidomishyj-hrafik-suchasnosti/

Запрошуємо в Клуб розмовної англійської мови

На запрошення адміністрації Тернопільського державного медичного університету імені І. Горбачевського волонтер Корпусу Миру Метью Тьорнер допомагатиме викладачам і студентам нашого університету покращувати свої знання з англійської мови.

Заняття з розмовної англійської розпочнуться з 2 березня цього року в аудиторії 3-А адмінкорпусу . Навчання волонтер Корпусу Миру буде проводити щосереди:

– для викладачів о 17.00

– для студентів о 18.00.

За довідками звертайтесь у бібліотеку.

Культурологічний календар

березень

Оскар Кокошка

1 – 130 років від дня народження Оскара Кокошки, австрійського художника

100 років від дня народження Антіна Тимофійовича Середницького, українського письменника, літературознавця журналіста, культурно-освітнього діяча

Мирон Кордуба

2 – 140 років від дня народження Мирона Михайловича Кордуби, українського історика, бібліографа, публіциста, письменника

3 – Всесвітній день письменника

4 – 100 років від дня народження Джорджо Бассані, італійського письменника

90 років від дня народження Павла Олександровича Сердюка, українського літературознавця, критика

6 –  210 років від дня народження Елізабет Браунінг (Барретт-Браунінг), англійської поетеси

7 – 160 років від дня народження Порфирія Денисовича Мартиновича, українського художника, фольклориста, етнографа

80 років від дня народження Ярослава Дмитровича Ісаєвича, українського історика, громадського діяча, книгознавця

8 – Міжнародний день прав жінок і миру

Тарас Шевченко

9 – 202 роки від дня народження Тараса Григоровича Шевченко, українського поета, художника, мислителя

Георгій Нарбут

130 років від дня народження Георгія (Юрій) Івановича Нарбута, українського графіка, ілюстратора, педагога

10 – 100 років від дня народження Юрія Степановича Кодака, українського архітектора, скульптора, малювальника образів, артист-маляра

100 років від дня народження Івана Михайловича Задорожного (1916–1972), українського диригента

11 – 200 років від дня народження Олександра Степановича Афанасьєва-Чужбинського (справж. прізв. – Афанасьєв), українського письменника, історика, мовознавця, етнографа

Амвросій Бучма

14 – 125 років від дня народження Амвросія Максиміліановича (Максимович) Бучми, українського актора, режисера театру й кіно, педагога

120 років від дня народження Іллі Аркадійовича Віленського (1896–1973), українського композитора

17 – 140 років від дня народження Вадима Михайловича Щербаківського (1876–1957), українського етнографа, археолога, історика мистецтва

20 – Міжнародний день щастя

21 – Всесвітній день поезії

22 – 125 років від дня народження Пантелеймона Івановича Крайківського (1891–1944), українського політичного та громадського діяча

80 років від дня народження Михайла Григоровича Осадчого (1936–1994), українського поета, прозаїка, журналіста, правозахисника

23 – 100 років від дня народження Давида Ісаковича Каневського, українського поета

24 –Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Франсіско-Хосе де Гойя

125 років від дня народження Сергія Івановича Вавилова, російського фізика, державно-громадського діяча

110 років від дня народження Георгія Павловича Чернишенка, українського живописця

27 – Міжнародний день театру

29 – 175 років від дня народження Марусі Вольвачівни (справж. – Вольвач Марія Степанівна), української поетеси

110 років від дня народження Макара Корнійовича Мухи, українського художника декоративно-ужиткового мистецтва

30 – 270 років від дня народження Франсіско-Хосе де Гойї (Гойя-і-Лусьєнтес), іспанського живописця, гравера

31 – 90 років від дня народження Джона Роберта Фаулза (1926–2005), англійського письменника