Марко Лукич Кропивницький (1840-1910) –
фундатор українського професійного театру, засновник школи національного
театрального мистецтва, драматург, перу якого належить більше 40 різножанрових
творів, режисер, композитор, актор, що зіграв майже 500 ролей, невтомний захисник
і пропагандист українського слова. Його біографія у загальних рисах відома
кожному ще з шкільної парти, проте окремі сторінки вартують детальнішого
висвітлення. Маємо на увазі період гастролей у російських столицях, які
викликали неабиякий ажіотаж серед глядачів. Шанувальником українського
сценічного мистецтва був і сам цар Олександр ІІІ, який після перегляду „Назара
Стодолі” запропонував для наступного спектаклю імператорський Маріїнський театр
– першу сцену Росії.
Проте успіх провінційних акторів викликав не
лише захоплення, російські видання відгукнулися на це низкою іронічних,
зверхньо-поблажливих та навіть й глузливих рецензій, в яких українську трупу
іменували „шароварним театром”. Тому, безперечно, буде цікавим свідчення ще
одного сучасника - Олександра Суворіна (1834-1912), знаменитого журналіста,
видавця, редактора, власника національної загальноросійської газети „Новий час”
(„Новое время”).
