«Два серця і 12 струн»

22 березня у читальній залі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету імені І. Горбачевського відбувся творчий вечір «Два серця і 12 струн» доцента кафедри акушерства і гінекології №1, письменниці і поетеси Лесі Романчук-Коковської та поета, перекладача, автора та виконавця власних пісень Тараса Коковського. Захід був приурочений до 60-річчя ТДМУ.

 

Літературно-мистецький захід, приурочений 60-річчю нашого університету, бібліотекарі Галина Галат та Ірина Стасишин розпочали поетичними рядками:

«О жінко, не хились, не хмур чола!

Світи землі ранковою зорею.

Ти слави не шукала.

Просто йшла – і промовляла мовою своєю».

Ці рядки належать Лесі Романчук-Коковській. Авторитетний лікар і талановита поетеса, прозаїк. Вона поєднала медицину і літературну творчість.

Розповідаючи про життєвий і творчий шлях літератора, перекладача, музиканта Тараса Коковського, ведучі вечора зазначили, що його поезії, переклади, новели друкувалися у всеукраїнських та обласних часописах, і, зокрема, в «Літературному Тернополі», звучали в радіоефірі. Тарас Ігорович переклав понад 30 відомих у світі християнських гімнів та пісень з англійської, польської, російської, болгарської мов.

А далі про свою літературну творчість, про здобутки, про те, що надихає, розповіли гості. Як зазначила Леся Романчук-Коковська, дивовижними для неї є три речі: музика, слово, укладене у вірш, і слово, укладене в молитву.

Своєю головною прозовою книгою Леся Романчук вважає роман «Лицарі любові і надії» – про важкі випробування політв’язнів сталінських таборів у далекому Сибіру. Серед них був і батько Лесі Іванівни, член ОУН. І її мати – зв’язкова та медсестра УПА.

«Це історія нашої сім’ї, наших близьких, знайомих, – зазначила письменниця. – Люди в тюрмах, в таборах зберегли любов до України, вона давали їм силу вижити, здолати тернистий шлях».

У своєму виступі Тарас Коковський зазначив, що йому особливо приємно зустрічатися зі студентами – майбутніми лікарями  і працівниками ТДМУ.

Гість прочитав свої вірші, зокрема, «Мрія про Україну», «Молитва», «Слово про пісню» та інші.

Пісні у виконанні подружжя Коковських зачарували аудиторію щирістю і мелодійністю. Присутні почули романси «Згадай мене», «Прощаюсь, ангеле, з тобою», «Пісня про осінь», «Надія є»  та інші.

За чудову поезію і чарівний спів гостям тепло подякувала директор бібліотеки ТДМУ Олена Проців, яка побажала талановитому подружжю нових творчих здобутків  і висловила надію на нові творчі зустрічі.

За матеріалами прес-службви ТДМУ